Словник української мови у 20 томах

РУБИТИ

РУБИ́ТИ,рублю́, ру́биш;мн.ру́блять;недок., що.

1. Підшивати, заломивши край (тканини); підрублювати.

– Не жаль мені хустиночки, що її рубила, А жаль мені Василини, що вірно любила(П. Чубинський);

[Принцеса:]Візьміть моє червоне покривало, не день, не два його я шовком шила, а золотом рубила у неволі(Леся Українка).

2.заст.Будувати приміщення з дерева.

Термін “рубити” означав “зводити дерев'яні будівлі”(з наук.-попул. літ.).

  1. рубити—рублю рубиш мн.i рублять недок.i перех.i Пдшивати заломивши край тканини пдрублювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. рубити—рубити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  3. рубити—Рубити блю биш блять...Правописний словник Голоскевича
  4. рубити—подрубать делать подрубку на ткани...Сербско-русский словарь
  5. рубити—працювати...Словник галицьких говірок
  6. рубити—ПДРУБЛЮВАТИstrong шити пдгинаючи край чогось ПДШИВАТИstrong ОБРУБЛЮВАТИstrong РУБИТИstrong розм. Док. пдрубитиstrong пдшитиstrong обрубитиstrong. Подолки чоловчо та жноч...Словник синонімів української мови
  7. руби́ти—РУБИТИ рублю рубиш мн. рублять недок. перех. Пдшивати заломивши край тканини пдрублювати. Не жаль мен хустиночки що рубила А жаль мен Василини що врно любила Чуб. V [...Словник української мови в 11 томах
  8. рубити—рублю рубиш мн. рублять недок. перех. Пдшивати заломивши край тканини пдрублювати....Толковый словарь украинского языка
  9. рубити—обрубать обшивать через край обмтывать...Українсько-російський словник