Словник української мови в 11 томах

РОЗГУ́БЛЕНО

РОЗГУ́БЛЕНО, присл. Розгубившись (у 4 знач.). Юрчик не знав ще Віктора й розгублено дивився на нього (Сміл., Сашко, 1954, 227); Діденко розгублено знизав плечима (Головко, II, 1957, 479). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 659.

  1. розгублено—прислвникВищ. ст. порвн. розгубленийрастерянно...Большой украинско-русский словарь
  2. розгублено—присл. Розгубившись у знач. ....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. розгублено—розгублено прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  4. розгублено—РОЗГУБЛЕНО присл.Розгубившись у знач.Юрчик не знав ще Вктора й розгублено дивився на нього Л. СмлянськийДденко розгублено знизав плечима А. Головко....Словник української мови у 20 томах
  5. розгублено—присл. Розгубившись у знач....Толковый словарь украинского языка
  6. розгублено—нар. растерянно недоуменно недоумевающе...Українсько-російський словник