ПРИКМЕ́ЧУВАТИ

ПРИКМЕ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ПРИКМЕ́ТИТИ, е́чу, е́тиш, док., перех., діал. Помічати. Все це Прудивус прикмечував, від усього, що бачив, ставало йому весело чи сумно (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 231); Коні потягли тим часом геть з борозни, криво повели; як він це прикметив, розсердився на себе за свої думки й загримав на хлопця, чого він не поганя як слід (Григ., Вибр., 1959, 64). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 641.

прикмечувати—ую уш недок.i прикметити ечу етиш док.i перех.i дал.i Помчати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прикмечувати—прикмечувати дслово недоконаного виду дал....Орфографічний словник української мови
прикмечувати—ПОМТИТИstrong сприймаючи зором слухом тощо звернути увагу на когось щось видлити зпомж оточення ПРИМТИТИstrong ПДМТИТИstrong СПОСТЕРЕГТИstrong ВДЗНАЧИТИstrong ЗАУВАЖИТИst...Словник синонімів української мови
прикмечувати—ПРИКМЕЧУВАТИ ую уш недок. ПРИКМЕТИТИstrong ечу етиш док. кого що дал.Все це Прудивус прикмечував вд усього що бачив ставало йому весело чи сумно О. льченкоКон потягли тим...Словник української мови у 20 томах
прикмечувати—ую уш недок. прикметити ечу етиш док. перех. дал. Помчати....Толковый словарь украинского языка