ПРОКИ́ДАТИСЯ

ПРОКИ́ДАТИСЯ, аюся, аєшся, док., рідко. Кидатися (у 2, 4, 6 знач.) якийсь час. ПРОКИДА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ПРОКИ́НУТИСЯ, нуся, нешся, док. 1. Переставати спати, дрімати; пробуджуватися від сну; будитися, просипатися. Спав [Котигорошко] день, спав ніч, прокидається, — прив’язаний (Укр.. казки, 1951, 96); Вночі прокидаюсь, сідаю на ліжко й напружено слухаю (Коцюб., ІІ,1955,231); Прокидається Іванко і до ранку не спить (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 133); Гарматій, прокидаючись від напівсну, підтягнув обвислу нижню губу і перелякано зашамкав (Стельмах, І, 1962, 333); Життя горил має яскраво виражений ритм. Тварини прокидаються у певний час (Знання.., 9, 1965, 28); Як стало вже добре темніти, прокинулась сова та як заведе: Гу-у-у!.. (Л. Укр., III, 1952, 482); Прокинувся Вітя рано, коли ще всі спали (Вас., Вибр., 1954, 259); * Образно. Сивий музика узявся за віщії струни. Прокинулись струни, зітхнули і змовкли (Дн. Чайка, Тв., 160, 153); // Виходити з стану задуми, запаморочення, апатії тощо; приходити до пам’яті, до розуму. Після мрій чарівних прокидатись мені — Се страшніше від всякої кари (Л. Укр., IV, 1954, 269); Ця думка так підбадьорила Семена, що він зірвався на рівні ноги й прокинувся з задуми (Коцюб., І, 1955, 104); Довго сидів Опанас біля домовини забитого сина.. Лише другого дня прокинувся він від тяжкого заціпеніння й поволі підвівся, так, ніби зважився на щось (Довж., І, 1958, 90); // перен. Сповнюватися звуками, рухом і т. ін. Місто почало прокидатися: там хвірткою стукнуто, там віконницею гуркотять (Мирний, І, 1954, 65); Портальні прокидалися крани (Перв., І, 1958, 73); На вулицях обізвалася худоба, заскрипіли журавлі, запахло молоком і димом. Почав прокидатися і панський двір (Стельмах, І, 1962, 396); Дихне вітерець, прокинеться верховіття тополеве, залупотить.. лискучим проти місяця листом і знову в сон (Вас., І, 1959, 293); Все трапилося раптово, і фронт одразу прокинувся по всій долині з обох боків, з нашої й чужої сторони (Кучер, Чорноморці, 1956, 351); // перен. Відроджуватися, пробуджуватися з приходом весни (про природу). Повесні тане сніг і починає прокидатися земля після зимового сну (Ів., Вел. очі, 1956, 100); Прокидається від першого весняного подиху безкраїй степ, щоб незабаром зазеленіти, заквітчатись на всю свою широчінь (Рад. Укр., 19.III 1962, 3); Вже прокинувся і дуб-зимовик, викинувши тендітні жовто-зелені листочки (Цюпа, Три явори, 1958, 18); // перен. Лунати, чутися (про звуки). В селі прокидався гомін — якийсь скучний, сердитий. Хрипко озивається худоба, чути короткі, сердиті вигуки, ляскання батога (Вас., І, 1959, 311); Ледве починали прокидатися окремі звуки з численного пташиного царства в цім земнім раю (Ле, Право.., 1957, 225); Шум прокинеться у гіллі, заспіва соловей в саду, — це хвала молодій землі, це.. пісні труду (Рудь, Дон. зорі, 1958, 10); // перен. Пробиватися крізь щось, ставати видним (про світло, промені тощо). За ялину зелененьку Тихо місяць заховавсь, А в кімнаті огник блимав, Ледве-ледве прокидавсь (Л. Укр., IV, 1954, 126); — Е-е, щось дуже рано прокинулось сонце, — каже дід Улас, дивлячись на небо, — коли б ще дощу не було!.. (Мирний, І, 1949, 157); Ще не прокинувсь Ранковий промінь,.. А на колгоспнім Широкім полі Співа косарка Дзвінкоголосо (Бойко, Про 17 літ, 1958, 54). 2. перен. Виходячи із стану спокою, застою і т. ін., ставати активним, діяльним. Гей, брати! В кого Серце чистеє, Руки сильнії, Думка чесная, — Прокидайтеся! (Фр., X, 1954, 11); Тільки встиг він [Т. Сковорода] у своїй лекції промовити: весь світ спить, пора прокидатись, як уже накинулись на нього всі чорні сили, всі владу імущі тодішньої Русі (Тич., III, 1957, 108); Російський народ прокидається до нової боротьби, іде назустріч новій революції (Ленін, 20, 1971, 70); Прокиньмось від рабства, зневолені діти, — Стяг рідний пора піднести! (Граб., І, 1959, 154); Власті прокинулися, заворушилися (Хотк., II, 1966, 181); // Спалахувати, поширюватися десь (про хворобу, пожежу, війну і т. ін.). Узброїлись наші й погнали полки за полками обороняти австріяка од венгра [венгерця], тушити пожежу, котра то там, то там прокидалася (Мирний, І, 1949, 232); Ніяких зараз не боюсь і дуже серджуся, що мама не хоче мене пускати в Полтавщину до Шури через те, що там де-не-де прокидається холера (Л. Укр., V, 1956, 81); В такім раї чого б, бачся, Старим сумувати? Чи то давнє яке лихо Прокинулось в хаті? (Шевч., І, 1963, 310); Прокинувся тиф у селі. Поховали після нового году Дениска (Тесл., З книги життя, 1949, 73). 3. перен. Проявлятися, виникати (про думки, почуття, стан і т. ін.). «Добра була вона жінка!» — дума він, і туга, тихо підкравшись, щипає його за серце, в душі жаль прокидається: чого Хівря так швидко вмерла? (Мирний, IV, 1955, 230); Забуте, приголомшене різними подіями й новою ситуацією, це почуття ненависті немовби знову прокидалося… (Сміл., Зустрічі, 1936, 36); Марія з-під долоні радісно мружиться на засніжений, обсіяний сонцем світ, в ній прокидаються і дівоча легкість, коли душа і голос просяться на поле і луки, і тихий смуток матері (Стельмах, І, 1962, 221); Наші святі почування, В серці прокинувшись тайно, Джерелом стались кохання (Граб., І, 1959, 357); Старе почуття прокинулось в ньому з новою силою (Шиян, Гроза.., 1956, 22); «Чи не романтична історія криється за цією допомогою?» — прокинулись поганенькі думки (Стельмах, II, 1962, 253); Потяг до малювання прокинувся в ньому з такою непереможною силою, що він не залишав фарб і олівців на возі, щоб бути напоготові зробити першу-ліпшу зарисовку (Тулуб, В степу.., 1964, 253); // Робитися явним, помітним, виявлятися у комусь, чомусь (про риси характеру, натуру і т. ін.). Щось прикре, дражливе прокидалося в його словах (Л. Укр., III, 1952, 635); — Поламати, потрощити — звідки в людині таке бажання? — Печерний інстинкт, мабуть, час від часу прокидається (Гончар, Бригантина, 1973, 57); В ньому прокинувся польський патріот (Фр., VIII, 1952, 27); Професійна офіцерська гоноровитість раптом прокинулась, заговорила в ньому (Гончар, II, 1959, 77); // Поставати в уяві, пам’яті. У пам’яті [Мотрі] прокинулись ті давні часи, як на чужім полі на людей жала (Мирний, І, 1949, 242); В душі прокинулись пісні, Старим чуттям зігріті (Перв., II, 1958, 30). ◊ Проки́нулася со́вість див. со́вість; Се́рце прокида́ється (проки́нулось, проки́неться) у кого, чиє; Душа́ прокида́ється (проки́нулась, проки́неться) чия — у кого-небудь виникає почуття кохання, приязні тощо. А серце моє кидається, кидається!.. Се ж воно прокидається! Се ж воно оживає! Нащо він стривожив його? (Барв., Опов.., 1902, 397); В неї прокинулось ще раз серце, прокинулось кохання до Ястшембського (Н.-Лев., II, 1956, 85); Ти не знесеш життя безсилого. Спаде покора, тінь чужа, І в золотій журбі про милого Твоя прокинеться душа (Мас., Сорок.., 1957, 206). 4. перев. недок., діал. Зрідка зустрічатися, траплятися. Зубожіло село… Обшарпане, обтіпане.. Стали прокидатись де-не-де й злодіячки — новина в Пісках! (Мирний, II, 1954, 106); Степ весь час ніби перекочувався, мінявся на очах. Маячіли десь вдалині, у неглибоких видолинках невеличкі села,.. то там, то тут прокидалися серед квітучих трав зелені, сизуваті лани пшениці (Збан., Сеспель, 1961, 11). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 197.

прокидатися—парновид. дсл. що робити що зробитиemДприслвникова формаem прокидавшись прокидаючись. переставати спати пробуджуватися вд сну. перен. виходячи з стану спокою застою става...Большой украинско-русский словарь
прокидатися—I прокидатисяаюся ашся док.i рдкоi.Кидатися у знач. якийсь час.II прокидатисяаюся ашся недок.i прокинутися нуся нешся док.i Переставати спати дрмати пробуджуватися...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
прокидатися—прокидатися дслово доконаного виду кидатися чимнебудь якийсь час рдко прокидатися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
прокидатися—вд сну пробуджатися пробуджуватися пробуркуватися просинатися просипатисяФразеологчн синонмиstrong продирати оч...Словник синонімів Вусика
прокидатися—переставати спати будитися пробуджуватися просипатися просинатися....Словник синонімів Полюги
прокидатися—ВИНИКАТИstrong починати снувати набувати реальност у голов в серц про думки почуття ПОВСТАВАТИstrong ПОСТАВАТИstrong СТАВАТИstrong ЗЯВЛЯТИСЯstrong ПОЯВЛЯТИСЯstrong УТВОР...Словник синонімів української мови
прокидатися—ПРОКИДАТИСЯ аюся ашся док. рдко.Кидатися у знач. якийсь час. аюся ашся недок. ПРОКИНУТИСЯstrong нуся нешся док. Переставати спати дрмати пробуджуватися вд сну будитися...Словник української мови у 20 томах
прокидатися—Istrong прокидатисяаюся ашся док. рдкоem. Кидатися у знач. якийсь час. IIstrong прокидатисяаюся ашся недок. прокинутися нуся нешся док. Переставати спати дрмати пробу...Толковый словарь украинского языка
прокидатися—недок.em прокидатися док.em прокинутисяto wake up to awake to awaken...Українсько-англійський словник
прокидатися—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
прокидатися—Vgne...Українсько-датський словник
прокидатися—em...Українсько-китайський словник
прокидатися—Vkne...Українсько-норвезький словник
прокидатися—[prokydatysja]budzi si...Українсько-польський словник
прокидатися—аюся ашся budzi si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
прокидатися—несов. прокидатися сов. прокинутися просыпаться проснуться пробуждаться пробудиться очнуться ото сна...Українсько-російський словник
прокидатися—Rveiller se...Українсько-французький словник
прокидатися—Vakna...Українсько-шведський словник
прокидатися—прокидаться прокинулося серце прокинулася душа у кого чи чия. Хтонебудь знову вдчува нтерес до життя. В не прокинулось ще раз серце прокинулось кохання до Ястшембського ...Фразеологічний словник української мови