Словник української мови в 11 томах

ПРОВА́ЛЬНИЙ

ПРОВА́ЛЬНИЙ, а, е. Стос. до провалу (у 2 знач.), утворений унаслідок провалу (в грунті). Орлик сердито заржав, ще й тупав копитом у землю. І за один раз — ямку вибив.. темну, провальну, що й сам із Котовським набік похилився (Тич., І, 1957, 274); Частина озер, які вважалися льодовиковими, має так зване провальне походження (Наука.., 5, 1967, 44). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 7. — С. 129.

  1. провальний—адктив...Большой украинско-русский словарь
  2. провальний—а е.Стос. до провалу у знач. утворений унаслдок провалу в рунт....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. провальний—провальний прикметник...Орфографічний словник української мови
  4. провальний—ПРОВАЛЬНИЙ а е.Стос. до провалу у знач. утворений унаслдок провалу в рунт.Частина озер як вважалися льодовиковими ма так зване провальне походження з наук.попул. лт....Словник української мови у 20 томах
  5. провальний—а е. Стос. до провалу у знач. утворений унаслдок провалу в рунт....Толковый словарь украинского языка
  6. провальний—I провальнийтехн. провальный II провальнийтехн. проваливаемый проваливающийся...Украинско-русский политехнический словарь