Словник української мови в 11 томах

ПРИПОЧИ́ТИ

ПРИПОЧИ́ТИ див. припочива́ти. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 715.

  1. припочити—дсл. док. виду що зробитиem неперех.Дприслвникова формаem припочивши. припочити...Большой украинско-русский словарь
  2. припочити—див.i припочивати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. припочити—припочити дслово доконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. припочити—ВДПОЧИВАТИstrong вдновлювати сили псля втоми припиняючи дю рух т. н. СПОЧИВАТИstrong ВДПОЧИВАТИСЯstrong безос. ВДДИХАТИstrong розм. ВДДИХУВАТИstrong розм. рдко ОПОЧИВАТИ...Словник синонімів української мови
  5. припочити—ПРИПОЧИТИstrong див. припочивати...Словник української мови у 20 томах
  6. припочити—див. припочивати....Толковый словарь украинского языка