ПОЙМЕНУВА́ТИ

ПОЙМЕНУВА́ТИ і рідко ПОІМЕНУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. 1. Назвати як-небудь когось, щось; дати назву. В нас такі вироби не гурт-то часті, а зате й ім’я їм нема — заждемо, поки пойменує який пічник (Вовчок, І, 1955, 374). 2. Перелічити за іменами, назвами і т. ін.; указати, позначити. Він розказав, де його хата стоїть, пойменував сусід своїх (Вовчок, І, 1955, 150); — Нащо тих виборів, ліпше поіменувати послів та й не морочити людям голови (Март., Тв., 1954, 385). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 8. — С. 8.

пойменувати—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem пойменувавши...Большой украинско-русский словарь
пойменувати—i рдкоi поменувати ую уш док.i перех.i Назвати якнебудь когось щось дати назву. Перелчити за менами назвами т. н. указати позначити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пойменувати—пойменувати дслово доконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
пойменувати—НАЗВАТИstrong дати кому чомунебудь назву мя НАЙМЕНУВАТИstrong ПРОЗВАТИstrong розм. НАРЕКТИstrong заст. уроч. поет. ПОЙМЕНУВАТИstrong заст. ОХРЕСТИТИstrong дати комусь мя ...Словник синонімів української мови
пойменувати—ПОЙМЕНУВАТИstrong рдко ПОМЕНУВАТИstrong ую уш док. кого що. Назвати якнебудь когось щось дати назву.В нас так вироби не гуртто част а зате й мя м нема заждемо поки пойм...Словник української мови у 20 томах
пойменувати—em рдкоem поменувати ую уш док. перех. Назвати якнебудь когось щось дати назву. Перелчити за менами назвами т. н. указати позначити....Толковый словарь украинского языка
пойменувати—To name to mention...Українсько-англійський словник