ПОЙМЕНУВАТИ

НАЗВА́ТИ(дати кому-, чому-небудь назву, ім'я),НАЙМЕНУВА́ТИ,ПРОЗВА́ТИрозм.,НАРЕКТИ́заст., уроч., поет.,ПОЙМЕНУВА́ТИзаст.;ОХРЕСТИ́ТИ(дати комусь ім'я під час обряду хрещення; розм. — дати кому-, чому-небудь назву взагалі). — Недок.:назива́ти,прозива́ти,наріка́ти,охре́щувати. Та ввечері й охрестили, і Марком назвали (Т. Шевченко); — Пана Стьопу наші партизани найменували поміж себе старшим, хоча літами він був, кажуть, юнак юнаком (О. Гончар); З гір аж до моря уступи сягають, Люди прозвали їх "Чортові сходи" (Леся Українка); — Село своє нарекли (турбаївці) Чаплинкою на пам'ять про тих чаплів, що першими зустрілися їм у степу (О. Гончар); Одначе днями на Вертуна находив "сказ", як охрестив цей стан Галай (В. Підмогильний).

НАЗИВА́ТИ(говорячи про кого-, що-небудь або звертаючись до кого-небудь, уживати те чи інше ім'я, назву; визначати, характеризувати кого-, що-небудь якимось словом, назвою тощо),ЗВА́ТИ,ПРОЗИВА́ТИрозм.,УЗИВА́ТИ(ВЗИВА́ТИ)розм.,ВЕЛИЧА́ТИжарт., ірон.,ІМЕНУВА́ТИкнижн.;КЛИ́КАТИрозм. (звертаючись до кого-небудь або говорячи про кого-небудь, уживати те чи інше ім'я);ОБЗИВА́ТИ,ДРАЖНИ́ТИрозм. (ким, чим — образливими прізвиськами). — Док.:назва́ти,прозва́ти,узва́ти,пойменува́тирозм.обізва́ти,продражни́ти. Нагадала (Настечка) братику, що всю рідню їхньої матері по-вуличному звали Соловейками, і не раз, коли мати тулила до себе її і маленького Левка, називала їх солов'ятами (М. Стельмах); — Сідайте, будьте ласкаві! — сказала Любка і хотіла назвать Джерю татом (І. Нечуй-Левицький); "Як зовуть тебе, молодче? Хто ти родом? звідкіля ти?" Відказав на те невольник: "Мохаммедом прозивають..." (А. Кримський); Жила удова з дітьми у хатці, — навіть би й хаткою узивати не годилося — хижкою (Марко Вовчок); Я ж вас просив.., щоб ви мені сказали, як вас величати (Г. Квітка-Основ'яненко); Йосип у селі його звали.. По батькові ніхто не іменував (О. Ковінька); Сліпий Жан.. ввійшов під руку з своїм "міноносцем", як він кликав лакея (М. Коцюбинський); — Де ж це видано — дурнем обізвати хазяїна в його хаті (І. Багмут).

пойменувати—дсл. док. виду що зробитиemДприслвникова формаem пойменувавши...Большой украинско-русский словарь
пойменувати—i рдкоi поменувати ую уш док.i перех.i Назвати якнебудь когось щось дати назву. Перелчити за менами назвами т. н. указати позначити....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
пойменувати—пойменувати дслово доконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
пойменува́ти—ПОЙМЕНУВАТИ рдко ПОМЕНУВАТИ ую уш док. перех. . Назвати якнебудь когось щось дати назву. В нас так вироби не гуртто част а зате й мя м нема заждемо поки поймену який пч...Словник української мови в 11 томах
пойменувати—ПОЙМЕНУВАТИstrong рдко ПОМЕНУВАТИstrong ую уш док. кого що. Назвати якнебудь когось щось дати назву.В нас так вироби не гуртто част а зате й мя м нема заждемо поки пойм...Словник української мови у 20 томах
пойменувати—em рдкоem поменувати ую уш док. перех. Назвати якнебудь когось щось дати назву. Перелчити за менами назвами т. н. указати позначити....Толковый словарь украинского языка
пойменувати—To name to mention...Українсько-англійський словник