ПАЛИ́ТИ1

ПАЛИ́ТИ1, палю́, па́лиш, недок. 1. перех. Знищувати вогнем. Магнати палять хати, Шабельки гартують. Довго таке творилося (Шевч., І, 1963, 79); Отож, палячи свої невдалі твори, я почував неначе помсту за "своїх дітей" (Л. Укр., III, 1952, 688); Курять [бригади] огнища понад шляхом — зволочини палять (Головко, І, 1957, 332); // Псувати, випадково пропалюючи, обпалюючи що-небудь (чимось розпеченим, занадто розігрітим). Перегрітий утюг палить білизну. 2. перех. і без додатка. Спалювати яку-небудь горючу речовину для опалення, освітлення, обігрівання і т. ін. Вогонь пригасає, бо нема чим палити (Хотк., І, 1966, 170); Річка шумить і викидає колоди на берег сердито: на й тобі, чоловіче, з тих величавих лісів, бери швидше, висушуй, пали в хаті (Мур., Бук. повість, 1959, 4); Подекуди вже палили вогнища з сухого бур’яну, біля них грілися трудармійці (Тют., Вир, 1964, 482). Пали́ти вого́нь (ого́нь, сві́тло і т. ін.) — освітлювати лампою, свічкою і т. ін. Вибачай, прошу до хати, Хоч у мене трохи темно, Бо коли я сам у хаті, Не палю вогню даремно (Л. Укр., І, 1951, 370); У штабі поночі. Один Лишився Щорс. Вогню не палить. Приємно декілька годин Побуть з думками (Шер., Дорога.., 1957, 125); [Передерій:] Дванадцять вже років, Як грамоту прислав великий князь, Де скасував безглузду заборону. І світло дав палити вільно всім. А де вона, та грамота? (Коч., П’єси, 1951, 134); Пали́ти в печі́ (в гру́бці і т. ін.) — розводити вогонь у печі, в грубці і т. ін. Увесь час у Львові було дуже погано надворі: холодно, вогко, дощ, навіть щось так ніби сніг. Труш навіть у грубці палив (Л. Укр., V, 1956, 337); Пали́ти на сніда́нок (на обі́д, на вече́рю) — розводити вогонь у печі для приготування сніданку, обіду, вечері. — Вийде хто зрання надвір та й каже: "О, вже люди палять на обід!" Увечері знов кажуть, що люди палять на вечерю (Коцюб., І, 1955, 61). 3. перех. і неперех. Обдавати жаром; пекти, припікати. Кожен ховався од душної спеки, що несамовито пекла-палила (Мирний, І, 1949, 380); Сонце в небі високо, а проміння так і палить (Рибак, Опов., 1949, 126); // безос. На узліссі сонце є, жарить; так вони зайдуть у гущину, так там ще й гірш: нівідкіль прохолоди ніякої, тільки що зверху палить (Кв.-Осн., II, 1956, 411); — Але ж палить, — скаржиться до Черниша один з його колег, капітан Засядько, розстібаючи комір (Гончар, III, 1959, 392); // Вкрай висушувати, знищувати спекою, посухою (рослинність). Брів межею тихо, як привид… сумний. Колосся до ніг йому з сумом лащилось-скаржилось. А по степу вітри-суховії летять — палять хліба (Головко, І, 1957, 230); // безос. Палило трави, замітало колодязі, з корінням видимало в людей із-під ніг посіви (Гончар, Таврія, 1952, 3); // перен. Обдавати, обпалювати жаром або холодом, викликаючи відчуття печії. Як виїздили з дому — морози палили, а тут все місто вже відтає (Гончар, II, 1959, 176); // перен., розм. Кусати, жалити (про комах). Там Юркові довелося зазнати, почім пуд лиха. Три ночі блощиці, як вогнем, палили ноги й руки (Чорн., Визвол. земля, 1959, 93). 4. перех. і неперех., перен. Дуже хвилювати, непокоїти, мучити (про певні відчуття, переживання і т. ін.). Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Гр., II, 1963, 445); В очах старої Власов бачить Галині очі, вони так і палять його (Мирний, IV, 1955, 145); Сльози безсилого розпачу й образи палили груди, ставали в горлі клубком (Тулуб, Людолови, І, 1957, 38); Вона [М. Заньковецька] серця палила всім. Страждання граючи, стражданням Сама була вона живим (Рильський, III, 1961, 53); // Викликати відчуття жару, печії і т. ін. Голод рвав його нутро, спрага палила горло (Фр., VIII, 1952, 334); // безос. Пив [Краньцовський] квасне молоко безперестанку, так його палило всередині (Март., Тв., 1954, 341); Грині ж вона просто співчуває. В роті палить? Певне, йому дістався самий перець, що осів на дно. — Запий, Гриню, компотом… Воно пройде (Гончар, Тронка, 1963, 126); // Викликати високу температуру тіла (про хворобу, жар і т. ін.). [Горнов (приклада руку їй до голови):] Ач, який жар палить!.. (Кроп , І, 1958, 435); // безос. Нестерпно боліла нога, мене весь час то палило, то морозило (Збан., Ліс. красуня, 1955, 68). 5. перех. і без додатка. Вдихати і видихати дим тютюну, потягуючи його з чубука люльки, цигарки і т. ін. Жили собі спокійненько: білявий чоловік або огонь кресав, або люльку палив (Вовчок, VI, 1956, 233); Хтось біля вікна палив цигарку, і вогник її раптом збільшився, зробивши потім у темряві траєкторію яскравої зірки (Ю. Янов., II, 1958, 38); Льотчик палив сигару за сигарою і, походжаючи по кімнаті, розповідав (Ле, Клен. лист, 1960, 216); // Вживати тютюн (про курця); курити (у 1 знач.). Галаган, що вже закурив сам, відкрив портсигар Кузьмі, а потім до Діденка: — Ви теж, здається, палите. Прошу (Головко, II, 1957, 480); Я зауважив, що чоловічок дуже незграбно робив цигарку — певне, він не палив, а тільки удавав, що палить (Досв., Вибр., 1959, 103). 6. перех., діал. Випалювати (цеглу, гончарні вироби і т. ін.). 7. перех., діал. Гнати (горілку). Пан став на місці мов прибитий, Почувши все. "Ось як воно! Зовсім пора покинуть пити! Пощо ж мені її [горілку] палити?" (Фр., X, 1954, 291). ◊ Пали́ти вогне́м (огне́м): а) знищувати кого-, що-небудь безжалісно. І пішла вогнем палити, ворога карати, щоб була навіки вільна Батьківщина-мати (Тич., II, 1957, 98); Побачився він із милою, поцілував її, і, зібравши воїнів, повів їх на ворога. Палив огнем, топив водою і загнав його за тридев’ять земель (Тют., Вир, 1964, 221); б) виклика́ти значне підвищення температури тіла (про хворобу). Пропасниця тіпала ним, гарячка палила вогнем, а в грудях так кололо, що він на превелику силу діставав собі воду (Коцюб., І, 1955, 366); в) завдавати морального страждання; сильно зворушувати. — Я думаю про те, що я навік нещасна: поки живе кохання, воно палить вогнем (Л. Укр., III, 1952, 584); Пали́ти фіміа́м — те саме, що Кури́ти фіміа́м (див. фіміа́м). Раби.. всякої влади палять фіміам навіть земським начальникам (Коцюб., III, 1956, 154). ПАЛИ́ТИ2, палю́, па́лиш, недок., з чого і без додатка, розм. Стріляти з вогнепальної зброї (звичайно залпами або часто). По йому [полю] уздовж і впоперек бігали коні; переходили люди; палили з гармат; стріляли з рушниць… (Мирний, І, 1954, 358); Він обернувся і почав палити в своїх переслідувачів з нагана… (Мик., II, 1957, 543). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 6. — С. 27 - 28.

палити—ПАЛИТИstrong Юstrong ИТЬstrong глem.Сжигатьem нын же вс тварь на м встанеть. вода потопить. и зврь растерзаеть. и змии пожираеть. молниа палить. СбТр XIVXV об перенem.а...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
палити—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem палячи. знищувати вогнем. спалювати якунебудь горючу речовину для опалення освiтлення обiгрiвання. обдавати жаром пект...Большой украинско-русский словарь
палити—I палю палиш недок.i перех. Знищувати вогнем. Псувати випадково пропалюючи обпалюючи щонебудь чимось розпеченим занадто розгртим. перех. без додаткаi. Спалювати якунебу...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
палити—палити шк. надто суворо оцнювати учня на спит часто незадовльно м ср ст При матур нкого не палив навпаки дуже помагав при розвязуванн задач навть перед самою матуральною ...Лексикон львівський
палити—палити дслово недоконаного виду знищувати вогнем спалювати обдавати жаром пекти припкати вдихати видихати дим тютюну потягуючи його з чубука люльки цигарки т. н. палит...Орфографічний словник української мови
палити—Палити палю палиш палять...Правописний словник Голоскевича
палити—жечь палить зажигать подпаливать жарг. убегать жарг. обманывать водить за нос давать ложную надежду провоцировать жарг. возбуждать стрелять палить то не пали! это не...Сербско-русский словарь
палити—Палити горлку варити гнати [] горлку курити варити [X]...Словник з творів Івана Франка
палити—Iтютюн димти кадити кптюжити кптити курити перекурювати пихкати люлькою пихкотати т.с.em пихкотти пихтти попихкувати потягати смалити смикати чадити чадтиФразеологчн сино...Словник синонімів Вусика
палити—спалювати про об пере вогонь роз траву ви свтло свтити спеку пекти припкати П. думки непокоти ятрити тютюн курити з гармат стрляти....Словник синонімів Караванського
палити—ГНАТИstrong добувати перегонкою ГОНИТИstrong ВИГАНЯТИstrong ВДГАНЯТИstrong ВДГОНИТИstrong КУРИТИstrong ВИКУРЮВАТИstrong ПАЛИТИstrong дал. горлку. Док. вигнатиstrong вдгн...Словник синонімів української мови
палити—ПАЛИТИstrongstrong палю палиш недок. що. Знищувати вогнем.Магнати палять хати Шабельки гартують. Довго таке творилося Т. ШевченкоОтож палячи сво невдал твори я почував не...Словник української мови у 20 томах
палити—Istrong палю палиш недок. перех. Знищувати вогнем. Псувати випадково пропалюючи обпалюючи щонебудь чимось розпеченим занадто розгртим. перех. без додаткаem. Спалювати ...Толковый словарь украинского языка
палити—техн. жечь палить топить печь в печи...Украинско-русский политехнический словарь
палити—to burn to scorch про сонцеem to parch з вогнепально зброem to fire пчem to warm to heat цигаркуem to smoke...Українсько-англійський словник
палити—палити дсл. розм. у розумнн зраджувати sell someone out...Українсько-англійський словник з прав людини
палити—джгаць скварыць...Українсько-білоруський словник II
палити—Джгаць...Українсько-білоруський словник II
палити—джгацьскварыць...Українсько-білоруський словник
палити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
палити—Brnde ryge...Українсько-датський словник
палити—I Палити фмам em em em...Українсько-китайський словник
палити—Brenne ryke...Українсько-норвезький словник
палити—[payty]pali опалювати спалюватикурити сигарети pali tytoпекти в горл pali w gardleгорти pali siрватися до прац pali si do pracyпалити файку fajczy...Українсько-польський словник
палити—палю палиш pali...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
палити—I уничтожать огнм жечь сжигать разг. палить заставлять гореть жечь печку плиту и т.п. топить трубку папиросу и т.п. курить обдавать зноем палить жечь печь палити ф...Українсько-російський словник
палити—Brler...Українсько-французький словник
палити—Brnna rka...Українсько-шведський словник
палити—кадити палити курити т. н. фмам кому перед ким. Дуже вихваляти когонебудь лестити комусь. Щоб запобгти в не ласки треба було безперестану кадить перед нею фмами лестощв ...Фразеологічний словник української мови