ОФІЦІ́ЙНИЙ

ОФІЦІ́ЙНИЙ, а, е. 1. Який запроваджується, регулюється урядом, урядовою установою або службовою особою; урядовий, службовий. Наукові працівники юридичного факультету своїми роботами сприяють удосконаленню.. офіційних положень правового порядку (Наука.., 12, 1957, 16); // Який представляє уряд, виражає погляди уряду, урядових установ. Тупі, улесливі, лицемірні представники офіційної "науки" доводили, ніби в Росії нема самостійної філософської мислі (Рильський, IX, 1962, 149); Уривок з драми "Никита Гайдай" надруковано в журналі "Маяк", який стояв на позиціях офіційної "народності" і намагався перетягнути на свій бік українських письменників (Життя і тв. Т. Г. Шевченка, 1959, 106); Пафосом всієї дальшої його [Г. Сковороди] діяльності й творчості.. було співчуття трудовим масам, рішуче заперечення пансько-кріпосницького устрою, викриття його союзу з офіційною церквою (Вітч., 1, 1962, 184); // Виданий урядовою установою. Справа в тому, що у Яновського після ліквідації Січі не лишилось ніяких офіційних паперів, що підтверджували б його приналежність до Запорозького козацтва (Добр., Очак. розмир, 1965, 35); // Повідомлений, оголошений урядовою установою; який надходить від уряду, урядової установи або службової особи. Вона ридала від щастя, що Василь, навіть всупереч отій офіційній похоронній, лишився живий (Баш, На.. дорозі, 1967, 93); — Цей мотив знайомий мені з деяких офіційних матеріалів: шукати для селян кращого життя — справжнісінька єресь (Стельмах, І, 1962, 13); // Власт. урядовим документам, діловим паперам. Роман "Гомоніла Україна" [П. Панча] відзначається майстерним застосуванням елементів книжної, офіційної і розмовної мови першої половини XVII ст. (Рад. літ-во, 1, 1963, 25). Офіці́йний опоне́нт див. опоне́нт. 2. Витриманий відповідно до встановлених правил, формальностей. Офіційна зустріч з шефами закінчилася, жінки й дівчата висипали у двір (Кучер, Голод, 1961, 85). 3. Позбавлений невимушеності, безпосередності; холодноввічливий, стриманий, діловий. — Насте, клич же Соню вечеряти до гурту, — звеліла мати. Настя прохала сухо, з офіційною гостинністю (Вас., II, 1959, 171); В навушниках Сашко стає одразу серйозним, офіційним, зосередженим, вже він тепер увесь там, в ефірі (Гончар, Тронка, 1963, 42); Мотря Швець.. офіційним голосом промовила: — Слово для лекції надається Пантелеймону Лукичу! (Мокр., Сто.., 1961, 80). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 817.

офіційний—адктивофициальный офцйнособи официальные лица...Большой украинско-русский словарь
офіційний—а е. Який запроваджуться регулються урядом урядовою установою або службовою особою урядовий службовий. Який представля уряд виража погляди уряду урядових установ. Виданий...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
офіційний—офцйний прикметник...Орфографічний словник української мови
офіційний—Офцйний на не...Правописний словник Голоскевича
офіційний—офцйний лат. . Який запроваджуться регулються урядом урядовою установою або службовою особою урядовий службовий. . Витриманий вдповдно до установлених правил формальносте...Словник іншомовних слів
офіційний—офцйний вд лат. officium служба . Урядовий. . Службовий. . Переносно формальний сухий....Словник іншомовних слів Мельничука
офіційний—папр урядовий службовий голос холодноввчливий стриманий дловий непанбратський сов. офцяльний....Словник синонімів Караванського
офіційний—ОФЦЙНИЙstrong який запроваджуться видаться урядовою установою або службовою особою ОФЦАЛЬНИЙstrong УРЯДОВИЙstrong. Вона ридала вд щастя що Василь навть всупереч отй офцйн...Словник синонімів української мови
офіційний—ОФЦЙНИЙ а е. Який запроваджуться регулються державою державною установою або службовою особою державний урядовий службовий.Проголошення росйсько мови офцйною . продовжен...Словник української мови у 20 томах
офіційний—Урядовий службовий...Словник чужослів Павло Штепа
офіційний—прикм formal official офцйна заява official statement офцйна мова official language офцйна особа functionary official public officer офцйна посада public office офцй...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
офіційний—а е. Який запроваджуться регулються урядом урядовою установою або службовою особою урядовий службовий. Який представля уряд виража погляди уряду урядових установ. Вида...Толковый словарь украинского языка
офіційний—explicit formal functionary official solemn...Украинско-английский юридический словарь
офіційний—Formal officialофцйне повдомлення official communication information...Українсько-англійський словник
офіційний—офцйний прикм. formal official\а вдповдь formal response...Українсько-англійський словник з прав людини
офіційний—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
офіційний—Officiel...Українсько-датський словник
офіційний—Офцйне повдомлення Офцйне запрошення...Українсько-китайський словник
офіційний—Offisiell...Українсько-норвезький словник
офіційний—[oficyjnyj]urzdowy oficjalny...Українсько-польський словник
офіційний—oficjalny urzdowy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
офіційний—официальный...Українсько-російський словник
офіційний—Officiell...Українсько-шведський словник