Словник української мови в 11 томах

ОТРУ́ЙНО

ОТРУ́ЙНО. Присл. до отру́йний. Вона [малеча] вже встигла звикнути, що на подвір’ї замість хати понуро стовбичить облуплений комин, а навколо нього отруйно кружляє гаряче ряботиння гершунів [шершнів] (Стельмах, І, 1962, 468); Коли ж хотілось покарати Йому суперників своїх, — Як він отруйно лихословив! (Пушкін, Є. Онєгін, перекл. Рильського, 1949, 16). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 811.

  1. отруйно—прислвниквд словаem отруйнийядовито...Большой украинско-русский словарь
  2. отруйно—Присл. до отруйний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. отруйно—отруйно прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  4. отруйно—ОТРУЙНО.Присл. до отруйний.Вона вже встигла звикнути що на подвр замсть хати понуро стовбичить облуплений комин а навколо нього отруйно кружля гаряче ряботиння гершунв [ш...Словник української мови у 20 томах
  5. отруйно—Присл. до отруйний....Толковый словарь украинского языка
  6. отруйно—нар. ядовито...Українсько-російський словник