Словник української мови у 20 томах

ОТРУЙНО

ОТРУ́ЙНО.

Присл. доотру́йний.

Вона вже встигла звикнути, що на подвір'ї замість хати понуро стовбичить облуплений комин, а навколо нього отруйно кружляє гаряче ряботиння гершунів[шершнів](М. Стельмах);

Коли ж хотілось покарати Йому суперників своїх, – Як він отруйно лихословив!(М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна).

  1. отруйно—прислвниквд словаem отруйнийядовито...Большой украинско-русский словарь
  2. отруйно—Присл. до отруйний....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. отруйно—отруйно прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  4. отру́йно—ОТРУЙНО. Присл. до отруйний. Вона [малеча] вже встигла звикнути що на подвр замсть хати понуро стовбичить облуплений комин а навколо нього отруйно кружля гаряче ряботиння...Словник української мови в 11 томах
  5. отруйно—Присл. до отруйний....Толковый словарь украинского языка
  6. отруйно—нар. ядовито...Українсько-російський словник