Словник української мови в 11 томах
ОКАМ’ЯНІ́ЛІСТЬ
ОКАМ’ЯНІ́ЛІСТЬ, рідко ОКАМЕНІ́ЛІСТЬ, лості, ж. 1. Властивість за знач. окам’яні́лий, окамені́лий. 2. перев. мн. Скам’янілі тварини, рослини або їх рештки. Той факт, що життя на Землі існує дуже давно, — поза всяким сумнівом. Скажімо, окам’янілості, що мали структуру водоростей, були виявлені в шарах, віком близько 3 мільярдів років (Наука.., 12, 1966, 29); * Образно. Людмила в його серці за довгий час невирішених на початку взаємин почала обертатись там на "палеонтологічну окам’янілість" (Ле, Право.., 1957, 233). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 660.