Словник української мови в 11 томах

ОКАЛІ́ЧЕНИЙ

ОКАЛІ́ЧЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до окалі́чити. Коняка, правда, знайшлася — так окалічена на всі чотири ноги, за вісім карбованців продав (Коцюб., І, 1955, 304); // окалі́чено, безос. присудк. сл. — Де болить? Де окалічено? — допитувавсь Тоньо (Фр., III, 1950, 346). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 660.

  1. окалічений—а е розм.i Дприкм. пас. мин. ч. до окалчити. окалчено безос. присудк. сл.i...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. окалічений—окалчений дприкметник розм....Орфографічний словник української мови
  3. окалічений—ОКАЛЧЕНИЙ а е розм.Дпр. пас. до окалчити.Коняка правда знайшлася так окалчена на вс чотири ноги за всм карбованцв продав М. Коцюбинський окалченоstrong безос. пред. Де б...Словник української мови у 20 томах
  4. окалічений—а е розм. Дприкм. пас. мин. ч. до окалчити. окалчено безос. присудк. сл....Толковый словарь украинского языка