Словник української мови в 11 томах

ОБРАЖА́ТИ

ОБРАЖА́ТИ, а́ю, а́єш і рідко ОБРА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБРА́ЗИТИ, а́жу, а́зиш, док., перех. 1. Зневажливим висловлюванням, негарним вчинком і т. ін. завдавати кому-небудь душевного болю, моральної травми. Нехай бідну Зоню хто хоче ображає, панна Юзечка ще й гнівається, що вбога сирота Зоня не вміє бути гречною (Л. Укр., ІІІ, 1952, 655); Кожному, хто смів його [брата] ображати, вона ладна була перервати горлянку (Тют., Вир, 1964, 155); Гордій сердився за яку дурницю, її ображувало це (Гр., II, 1963, 43); — Коли б же я знав, що я тебе ображу, — звіку б не казав! (Вовчок, І, 1955, 120); Він ніколи нікого з них не образив, не сказав жодного грубого слова (Шовк., Інженери, 1956, 42); // Зачіпати чиїсь почуття, неприємно вражати чим-небудь. Те, що він без кінця вихваляв свою Унгарію, з якою вони воювали, якось не ображало бійців (Гончар, III, 1959, 230); Криві ворота, не обмазана хата.. неприязно кинулись у вічі й образили Грицькову хазяйливу натуру… (Мирний, І, 1949, 278); [Перун:] Пане начальнику! Чуєте, вона образила вашу честь! (Фр., IX, 1952, 392); Послові російському Наполеон з обуренням вичитував, що Олександр нарочито все робить, аби лише образити Францію (Кочура, Зол. грамота, 1960, 64). 2. рідко. Те саме, що кри́вдити. — Я з мужика вийшов, і я його, мужика чорномозольного, нікому не дам ображати (Тют., Вир, 1964, 105); — Але коли ви в поході де-небудь образите бідного, украдете, пограбуєте…, — я знищу вас як зрадників (Довж., І, 1958, 157). 3. перен. Неприємно хвилювати; бентежити, дратувати. Його ображає згадка про те, що молодший брат.. знищив усі його заміри, два роки плекані в серці (Коцюб., І, 1955, 112); Голос коханої, який лунав з освітленого вікна, вабив його, дражнив і ображав (Дмит., Наречена, 1959, 188). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 560.

  1. ображати—ОБРАЖАТИstrong Ю ТЬstrong гл.em . Выражатьem кто бо толма далис стрстии. но же приступити телесемъ. на цловь своя мдрсти ображаа глемое и молчащее пченье. ГБ XIV бв. За...Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
  2. ображати—когощо кимчимдсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem ображаючи. зневажливим висловлюванням негарним вчинком завдавати комунебудь душевного болюморально травми...Большой украинско-русский словарь
  3. ображати—аю аш i рдкоi ображувати ую уш недок.i образити ажу азиш док.i перех.i Зневажливим висловлюванням негарним вчинком т. н. завдавати комунебудь душевного болю морально ...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. ображати—ображати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
  5. ображати—Ображати жаю жаш образити ражу разиш разять не образь разьмо разьте...Правописний словник Голоскевича
  6. ображати—ОБРАЖАТИ аюem аетem несов.i что.Изображать запечатлевать.На лицfont ображати крестом знаменоватися креститися. ВЛ ....Словарь русского языка XVIII в
  7. ображати—див.em ганьбити лаяти...Словник синонімів Вусика
  8. ображати—словом колоти завдавати образи с. плювати в душу стало допкати дошкуляти длом кривдити чинити кривду Р. бентежити дратувати р. ображувати пк АЮЧИЙ що обража звиклий ображ...Словник синонімів Караванського
  9. ображати—зневажливим словом чи вчинком принижувати зневажати зачпати когось вражати розм. морально кривдити вражати словом зачпати за живе зачпати честь ятрити душу краяти душу....Словник синонімів Полюги
  10. ображати—КРИВДИТИstrong несправедливо чинити щодо когось чогось ставитися до когось чогось ОБИЖАТИstrong ЗОБИДЖАТИstrong ЗОБИЖАТИstrong розм. ОКРИВДЖАТИstrong ОКРИВДЖУВАТИstrong р...Словник синонімів української мови
  11. ображати—ОБРАЖАТИ аю аш рдко ОБРАЖУВАТИstrong ую уш недок. ОБРАЗИТИstrong ажу азиш док. кого. Зневажливим висловлюванням недобрим вчинком т. н. завдавати комунебудь душевного бо...Словник української мови у 20 томах
  12. ображати—аю аш em рдкоem ображувати ую уш недок. образити ажу азиш док. перех. Зневажливим висловлюванням негарним вчинком т. н. завдавати комунебудь душевного болю морально тра...Толковый словарь украинского языка
  13. ображати—abuse affront dishonor mortify offend revile shaft spite...Украинско-английский юридический словарь
  14. ображати—недок.em ображати док.em образитиto offend to give offence to insult to affront to outrage to hurt to harm to injure to wrong to huffце його образило it hurt his feeling...Українсько-англійський словник
  15. ображати—ображати дсл. insult offend affront...Українсько-англійський словник з прав людини
  16. ображати—зневажаць...Українсько-білоруський словник II
  17. ображати—Зневажаць...Українсько-білоруський словник II
  18. ображати—зневажаць...Українсько-білоруський словник
  19. ображати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  20. ображати—Fornrme rekrnke...Українсько-датський словник
  21. ображати—em em...Українсько-китайський словник
  22. ображати—Fornrme rekrenke...Українсько-норвезький словник
  23. ображати—[obraaty]...Українсько-польський словник
  24. ображати—несов. ображати сов. образити оскорблять оскорбить слабее перен. задевать задеть разг. ущемлять ущемить унижать унизить обижать обидеть...Українсько-російський словник
  25. ображати—Frnrma rekrnka...Українсько-шведський словник