Словник української мови в 11 томах

О́КИС

О́КИС, у, ч., хім. Вид окислу з середнім ступенем окислення речовини (на відміну від закису і перекису). Окис калію; Окис сланцю. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 663.

  1. окис—ОКИС ОКСИД ОКИСЕЛ у. Вид окислу з середнм ступенем окислення речовини на вдмну вд закису перекису. у окисел слу. Сполука хмчного елемента з киснем....Літературне слововживання
  2. окис—приставка О корень КИС нулевое окончаниеОснова слова ОКИСВычисленный способ образования слова Приставочный или префиксальный О КИС Слово Окис содержит следующие морф...Морфемный разбор слова по составу
  3. окис—окис менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
  4. окис—ОКИС у ч. хм.Вид окислу з середнм ступенем окислення речовини на вдмну вд закису перекису.Окис калюОкис сланцю....Словник української мови у 20 томах
  5. окис—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  6. окис—Oxid...Українсько-датський словник
  7. окис—em em...Українсько-китайський словник
  8. окис—Oksid...Українсько-норвезький словник
  9. окис—у m tlenek вуглецю tlenek wgla...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  10. окис—Oxid...Українсько-шведський словник