Орфографічний словник української мови

ОКИС

о́кис іменник чоловічого роду

  1. окис—ОКИС ОКСИД ОКИСЕЛ у. Вид окислу з середнм ступенем окислення речовини на вдмну вд закису перекису. у окисел слу. Сполука хмчного елемента з киснем....Літературне слововживання
  2. окис—приставка О корень КИС нулевое окончаниеОснова слова ОКИСВычисленный способ образования слова Приставочный или префиксальный О КИС Слово Окис содержит следующие морф...Морфемный разбор слова по составу
  3. о́кис—ОКИС у ч. хм. Вид окислу з середнм ступенем окислення речовини на вдмну вд закису перекису. Окис калю Окис сланцю. Словник укрансько мови в тт. АН УРСР. нститут мовозн...Словник української мови в 11 томах
  4. окис—ОКИС у ч. хм.Вид окислу з середнм ступенем окислення речовини на вдмну вд закису перекису.Окис калюОкис сланцю....Словник української мови у 20 томах
  5. окис—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  6. окис—Oxid...Українсько-датський словник
  7. окис—em em...Українсько-китайський словник
  8. окис—Oksid...Українсько-норвезький словник
  9. окис—у m tlenek вуглецю tlenek wgla...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  10. окис—Oxid...Українсько-шведський словник