НАСА́ДЖУВАТИ1

НАСА́ДЖУВАТИ1, ую, уєш, недок., НАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, НАСАДЖА́ТИ, а́ю, а́єш і розм. НАСАДОВИ́ТИ, довлю́, ло́виш; мн. насадо́влять; док., перех. 1. Проводити посадку, садити певну кількість чого-небудь (про рослини). Знесли хату Омелькову й Стецькову, насадили садок (Мирний, І, 1949, 195); Дід насадив і калину, і бузину, і рожу (Вовчок, І, 1955, 382); // Садити у великій кількості. Тепер йому теж здавалося, що немає в світі нічого вищого, ніж насаджувати ліси (Жур., До них іде.., 1952, 94); Лариса насаджувала квіти, посипала піском доріжки (Руд., Остання шабля, 1959, 12); В кінці греблі шумлять верби. Що я насадила… (Укр.. лір. пісні, 1958, 256); Під вікнами насадила Ганна бузку, любистку, півників та півонії (Н.-Лев., І, 1956, 82); — А дерев маленьких скільки росло! То вона їх сама насадовила, сама доглядала (Збан., Мор. чайка, 1959, 44). 2. тільки док. Помістити куди-небудь у певній кількості. Він, швидко поробивши човни. На сине море поспускав, Троянців насаджавши повні (Котл., І, 1952, 65). 3. перен. Насильно впроваджувати, поширювати, розвивати що-небудь (ідеї, погляди і т. ін.). Приречені на загибель реакційні пануючі класи капіталізму бояться дійсності, і тому вони сіють ілюзії, насаджують антинаукову, наскрізь фальшиву ідеологію (Ком. Укр., 5, 1961, 68); [Калинович:] Трудно там правду насадить, де споконвіку у корені лежить неправда! (К.-Карий, II, 1960, 334); Поміркуй: тяжкі негоди насаджають в душах злобу (Фр., XI, 1952, 208). НАСА́ДЖУВАТИ2, ую, уєш, недок., НАСАДИ́ТИ, саджу́, са́диш, док., перех. 1. Насовуючи, накладаючи, міцно надівати на що-небудь. Інші збились біля кузень, лагодили броню, гострили шаблі, насаджували на списи ратища і виливали кулі (Стор., І, 1957, 397); Заходився [Ант], готуючи стріли, стругати пруття; на один, тонкий, кінець кожного прутика насаджував жолобчасте залізце з вістрям, на другому робив вирізку або доточував костяний зуб (Скл., Святослав, 1959, 8); Софрон мусив швидким рухом насадити на балон конусну голівку (Рибак, Час.., 1960, 93). 2. розм. Надівати, натягати що-небудь (на голову, палець і т. ін.). [Подорожній:] То я так собі насадив його (персня] на палець, аби свою принадну особу від небезпечних заходів оборонити (Л. Укр., IV, 1954, 222); Гудзь щільніше підтягнув пояс, насадив на голову картуза і попрямував до вихователя (Добр., Ол. солдатики, 1961, 122); Зуб насадив на носа великі рогові окуляри (Собко, Справа.., 1959, 13). 3. Накладати, настромлювати на що-небудь. На самому кінці тієї купи стримить високий, як стовп, камінь.,, зверху товщий, неначе на стовп хтось насадив здорову голову (Н.-Лев., II, 1956, 199); Глафіра та Явдоха з ганчірок ввертіли відьму, схожу на горбату Хомашину, насадили її на кочергу і засунули під бовдур (Чорн., Потік.., 1956, 41). $ Насади́ти бо́ки — те саме, що Нам’я́ти бо́ки (див. намина́ти). Кулачки заведуть, граючись, і насадять боки Василеві (Мирний, IV, 1955, 169); Насади́ти болячо́к — заподіяти лихо кому-небудь. — Ми йому, сучому синові, зараз полічимо ребра, — підвелося вгору кілька важких кулаків. — Насадив людям болячок, болячками і відповість! (Стельмах, І, 1962, 200); Насади́ти гу́лю (гуль, синякі́в і т. ін.) — залишити помітні сліди побоїв па тілі. Поводив він себе в класі добре, зате на перерві тільки й чути було скарги, що на малого Дагіля: тому ногу підставив, тому гулю насадив (Збан., Малин, дзвін, 1958, 287). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 181.

насаджувати—I ую уш недок.i насадити саджу садиш насаджати аю аш i розм.i насадовити довлю довиш мн.i насадовлять док.i перех.i Проводити посадку садити певну кльксть чогонебудь п...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
насаджувати—насаджувати дслово недоконаного виду садити в певнй клькост насильно впроваджувати розм. насаджувати дслово недоконаного виду надвати натягати настромлювати...Орфографічний словник української мови
насаджувати—Насаджувати саджую джуш насадити саджу садиш...Правописний словник Голоскевича
насаджувати—. зело садити людей садовити П. де примусово впроваджувати . на голову натягати надвати накладати на щось гостре настромлювати наколювати нашпилювати наштрикувати....Словник синонімів Караванського
насаджувати—ЗАПРОВАДЖУВАТИstrong уводити щось нове в дю у практику т. н. ВПРОВАДЖУВАТИstrong УПРОВАДЖУВАТИstrong УВОДИТИstrong ВВОДИТИstrong ЗАВОДИТИstrong УСТАВЛЯТИstrong ВСТАВЛЯТИ...Словник синонімів української мови
насаджувати—НАСАДЖУВАТИstrongstrong ую уш недок. НАСАДИТИstrong саджу садиш НАСАДЖАТИstrong аю аш розм. НАСАДОВИТИstrong довлю довиш мн. насадовлять док. що чого. Проводити посадку ...Словник української мови у 20 томах
насаджувати—Istrong ую уш недок. насадити саджу садиш насаджати аю аш em розм. насадовити довлю довиш мн. насадовлять док. перех. Проводити посадку садити певну кльксть чогонебудь пр...Толковый словарь украинского языка
насаджувати—техн. насаживать...Украинско-русский политехнический словарь
насаджувати—Istrong тж.em насаджати док.em насадити рослиниem to plant перен.em де та н.em to spread to implant to propagate to disseminate to inseminate to set to put onнасаджувати ...Українсько-англійський словник
насаджувати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
насаджувати—I em...Українсько-китайський словник
насаджувати—Hengsle...Українсько-норвезький словник
насаджувати—джую джуш sadzi...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
насаджувати—I несов. насаджувати сов. насадити насаджати о растениях насаживать насадить насажать II несов. насаджувати сов. насадити на чтон. надевать нанизывать насаживать наса...Українсько-російський словник