НАБИВА́ТИ

НАБИВА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., НАБИ́ТИ, б’ю, б’єш, док. 1. перех. Наповнювати чимось, щільно втискуючи, вкладаючи всередину. Кирило.. витяг люльку і почав набивати (Мирний, III, 1954, 68); Давид заклопотано вбирав борошно: покладе совик, наб’є тугенько мішок і знов за совик береться (Головко, II, 1957, 40); Їдучи на цілину, я набив чемодан книжками й зошитами (Хор., Ковила, 1960, 16). ◊ Набива́ти (наби́ти) го́лову чим — заставляти сприймати що-небудь, запам’ятовувати щось у великій кількості (перев. непотрібне, зайве). [Ліза:] Я хочу стати знаменитою, щоб бути вартою мого Амедея, а ви набиваєте мені голову вашими стаккато, легато, модерато! (Коч., II, 1956, 159); Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки (Фр., V, 1951, 219); Набива́ти (наби́ти) кише́ні див. кише́ня; Набива́ти (наби́ти) рото́к (шлу́нок і т. ін.) — їсти (перев. багато). Рання пташка роток набиває, а пізня очиці жмурить (Номис, 1864, .№ 11309); — То первісна людина мусила зрання й до ночі полювати, щоб чим-недудь набити свій неандертальський живіт, а для сучасної людини потрібен інший режим… (Гончар, Тронка, 1963, 113). 2. перех. Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. робити якесь болісне пошкодження. Гарцюють [сини] та синці один одному набивають (Головко, II, 1957, 86); Учора середульший [син] узяв та з водовозки полетів сторчака додолу і набив чималу гулю на коліні (Мирний, V, 1955, 404); [Я ц ь к о:] Стовкла, бачу, Химка просо, Коли б не набити носа! (Крон., II, 1958, 95). Набива́ти (наби́ти) но́ги — натруджувати ноги, багато ходячи. Неблизький світ Гетьманське. Набив [Чіпка] добре ноги (Мирний, І, 1949, 273). 3. перех. Ударами надівати, насаджувати на що-небудь. Бондар набиває обруч. Коваль насаджує шину (Горд., Дівчина.., 1954, 11); Солдати набили коси, розчистили перед кулеметами сектори обстрілу (Мушк., Серце.., 1962, 307); // Насаджуючи обручі і т. ін., робити або лагодити що-небудь. Старий, сивий Бондар набиває діжку, наспівує (Вас., III, 1960, 378). 4. перех. Те саме, що заряджа́ти 1. Увесь у червоному хлопець Рушницю свою набива (Л. Укр., IV, 1954, 94); — Набивайте пістолі й мушкети! — крикнула вона старому (Тулуб, Людолови, І, 1957, 108); Ще дві стрічки вистріляв Кравцов, але третю набити не встиг (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 321). 5. перех. Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості. Хтось набив у землю прикорнів та ще серед них і залізяку завтовшки в руку встромив (Мирний, IV, 1955, 247). 6. перех. Прибивати що-небудь до чогось. — На науку [швець], правда, тугий був.. Показав, як каблук набивати, — ото й молоти рік по каблукові (Збан., Єдина, 1959, 139); На одну підметку матеріалу невистачило, і швець косячок набив (Трубл., І, 1955, 111). 7. тільки док.. перех. Ударами, побоями завдати болю. — Я вже тут чекаю, чекаю, аж мені нудно, а додому йти боюся, мати знов наб’ють (Л. Укр., III, 1952, 632); // перев. із сл. морда, пика, фізіономія і т. ін. Б’ючи по чому-небудь, спричинити біль. Вона сказала, що дуже сердиться і що коли-небудь вона мені наб’є фізіономію, якщо я не облишу її собаку (Сміл., Сашко, 1957, 182). 8. неперех., рідко. Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ін.). У вікна вагона набивав дощ, навкруги було сіро — і в мене настрій був сірий (Десияк, II, 1955, 409); // безос. — Іди сюди, на сей бік: сюди не так дощем набиває (Мирний, III, 1954, 391). 9. перех. Убивати, знищувати велику кількість (людей, звірів, птахів і т. ін.). Пішов солдат на охоту, набив дичини, насилу довіз (Укр.. казки, легенди.., 1957, 218); — Що ви думаєте про смерть на війні? — Ми про неї не думаєм.. Ми думаєм про одне — як би побільше набити ворогів (Довж., III, 1960, 352). 10. перех. Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь. Потому набив [Альоша] старого лимпачу.. і замісив глину (Мик.. II, 1957, 248); Набити скла; Набити каменю. 11. перех., текст. Вибивати на тканині певним способом якийсь узор. ◊ Набива́ти (наби́ти) оско́му див. оско́ма; Набива́ти (наби́ти) пи́ху — підносити чиюсь зарозумілість, гордовитість, пихатість. [Галя:] Не гукай [Печерицю], Дуню, а то ще, справді, подума, що такий нужний [потрібний]. Не набивай пихи бурсакові — у його її й так чимало (Мирний, V, 1955, 156); Набива́ти (наби́ти) ру́ку на (в) чому — набувати вправності, уміння, досвіду в чому-небудь. Кріпкі дід були, руку на житті набили (Вишня, І, 1956, 426); Набив руку в господарюванні; Набива́ти (наби́ти) собі́ ці́ну — підносити себе в очах інших, намагатися показати себе з кращого боку, ніж ти є в дійсності. Він малював страшні жахи.., ще більше набивав собі ціну, видаючи себе мало чи не рятівником радянських людей (Хижняк, Тамара, 1959, 153); Набива́ти (наби́ти) ці́ну — великим попитом піднімати ціну на що-небудь. Дачники в селі і на овочі, і на фрукти ціну набивають. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 5. — С. 12.

набивати—tamp...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
набивати—аю аш недок.i набити бю бш док.i перех. Наповнювати чимось щльно втискуючи вкладаючи всередину. перех. Ударами тертям об щонебудь т. н. робити якесь болсне пошкодження...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
набивати—набивати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
набивати—Набивати ваю ваш ва...Правописний словник Голоскевича
набивати—мх напихати натоптувати натовкмачувати голову забивати начиняти кишеню напаковувати наповнювати обруч насаджувати крс сов. заряджати г. ладувати пал в землю забивати вган...Словник синонімів Караванського
набивати—ЗАРЯДЖАТИstrong вкладати заряд у вогнепальну зброю НАБИВАТИstrong ЛАДУВАТИstrong дал. Док. зарядитиstrong набитиstrong наладуватиstrong. Бля примщення варти партизани оз...Словник синонімів української мови
набивати—НАБИВАТИ аю аш недок. НАБИТИstrong бю бш док. що. Наповнювати щонебудь чимсь щльно втискуючи вкладаючи всередину.Дядько Софрон не дивлячись на Василя вийняв люльку й щось...Словник української мови у 20 томах
набивати—аю аш недок. набити бю бш док. перех. Наповнювати чимось щльно втискуючи вкладаючи всередину. перех. Ударами тертям об щонебудь т. н. робити якесь болсне пошкодження. ...Толковый словарь украинского языка
набивати—техн. физ. заряжать набивать нагонять наколачивать...Украинско-русский политехнический словарь
набивати—недок.em набивати док.em набити обручem to knock on to put on цвяхамиem to nail наповнюватиem to fill withem to pack withem to stuff withнабити боки to thrashнабивати ва...Українсько-англійський словник
набивати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
набивати—Fylde...Українсько-датський словник
набивати—Набивати матрац Набивати рушницю Набиватиобруч на колесо . em . em Набивати дичини Набити кишеню em Набити руку em Набити цну...Українсько-китайський словник
набивати—Fylle...Українсько-норвезький словник
набивати—аю аш nabija napenia...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
набивати—несов. набивати сов. набити набивать набить наколачивать наколотить об оружии обычно заряжать зарядить разг. пичкать напичкать голову знаниями и т.п. набити кишеню р...Українсько-російський словник
набивати—Fylla...Українсько-шведський словник
набивати—набивати набити голову кому чим. Примушувати себе чи когонебудь сприймати запамятовувати якусь нформацю перев. непотрбну зайву. Вн умисно хотв набити соб голову цифрами ...Фразеологічний словник української мови