Словник української мови у 20 томах

НАБИВАТИ

НАБИВА́ТИ,а́ю, а́єш,недок.,НАБИ́ТИ,б'ю́, б'є́шдок.

1.що.Наповнювати що-небудь чимсь, щільно втискуючи, вкладаючи всередину.

Дядько Софрон, не дивлячись на Василя, вийняв люльку й, щось бурмочучи, став набивати її(В. Винниченко);

– Отут сарай, солома лежить для матраців .. Сюди ніхто не ходить, тільки ми, санітарки, матраци набиваємо(А. Хижняк);

Слобідські хати мали широкі призьби, які виплітали з лози, набивали землею майже по самі вікна та обмазували глиною(з наук.-попул. літ.);

Їдучи на цілину, я набив чемодан книжками й зошитами(А. Хорунжий);

//Заповнювати чим-небудь у великих розмірах.

– Невже ти, Власе, за те колись кров проливав, щоб тільки набивати комори хлібом, як отой Галушка? – допитувався у старого дід Ярош(Д. Бедзик).

2.що, чого.Ударами, тертям об що-небудь і т. ін. спричинювати якесь болісне ушкодження або створювати мозолі, рани тощо.

Гарцюють[сини]та синці один одному набивають(А. Головко);

Мозолі набивають собі й ретельною роботою(Н. Тихий);

Я зморився до нестями. Моя лопатка, що теліпається збоку, набила мені ногу, і ремінь від рушниці мулить плече. Але я йду і йду(Б. Антоненко-Давидович).

3.що.Роблячи удари по чому-небудь, надівати, насаджувати його на щось.

Хлоп спокійно дальше набивав обручі(І. Франко);

Оксані часом здавалося, що вона[свекруха]на її голову залізні обручі набиває або гвіздки вбиває(Грицько Григоренко);

//Насаджуючи обручі і т. ін., робити або лагодити що-небудь.

Як ось чоловік помер, дак вона сама було й барила робить, діжки, кадовби набиває(Ганна Барвінок);

Старий, сивий Бондар набиває діжку, наспівує(С. Васильченко).

4.що.Те саме, щозаряджа́ти1.

Увесь у червоному хлопець Рушницю свою набива(Леся Українка);

Кожен був зайнятий своїм. Набивали кулеметну стрічку, чистили зброю, перевіряли гранати(Д. Ткач);

Під час розмов Степан чистив рушницю, відливав кулі або набивав патрони(В. Гжицький).

5.чого.Забивати, вганяти що-небудь у великій кількості.

Хтось набив у землю прикорнів та ще серед них і залізяку завтовшки в руку встромив(Панас Мирний).

6.що.Прибивати, приклеювати і т. ін. що-небудь до чогось.

– На науку[швець],правда, тугий був .. Показав, як каблук набивати, – ото й молоти рік по каблукові(Ю. Збанацький);

На одну підметку матеріалу невистачило, і швець косячок набив(М. Трублаїні).

7.тільки док., кого, що і без дод.Ударами, побоями завдати болю кому-небудь; побити.

– Я вже тут чекаю, чекаю, аж мені нудно, а додому йти боюся, мати знов наб'ють(Леся Українка);

//перев. зі сл. морда,пика,фізіономіяі т. ін.Б'ючи по чому-небудь, покарати когось.

– Ось зараз прийде цей Никанор, наб'ю морду – і всім розговорам[розмовам]у селі кінець...(В. Винниченко);

Вона сказала, що дуже сердиться і що коли-небудь вона мені наб'є фізіономію, якщо я не облишу її собаку(Л. Смілянський).

8.рідко.Проникати куди-небудь (про дощ, пил і т. ін.).

Вітер набива мені вуха шматками звуків, покошланим шумом(М. Коцюбинський);

У вікна вагона набивав дощ, навкруги було сіро – і в мене настрій був сірий(О. Десняк);

//безос.

– Іди сюди, на сей бік: сюди не так дощем набиває(Панас Мирний).

9.кого, чого.Убивати, знищувати велику кількість кого-, чого-небудь (людей, звірів, птахів і т. ін.).

– У нас на річках дикі качки сидять, хочу набити на празник(М. Хвильовий);

– Що ви думаєте про смерть на війні? – Ми про неї не думаєм .. Ми думаєм про одне – як би побільше набити ворогів(О. Довженко).

10.чого.Розбивати, роздрібнювати велику кількість чого-небудь.

Потому набив[Альоша]старого лимпачу .. і замісив глину(І. Микитенко);

Набити скла; Набити каменю.

11.що, текст.Вибивати на тканині певним способом якийсь узор.

(1) Набива́ти / наби́ти но́ги –натруджувати, натомити ноги, багато ходячи.

Неблизький світ Гетьманське. Набив[Чіпка]добре ноги(Панас Мирний).

◇ Би́ти / наби́ти мо́рду (ри́ло)див.би́ти;

(2) Набива́ти / наби́ти го́лову (в го́лову)кому –примушувати себе чи кого-небудь сприймати, запам'ятовувати якусь інформацію, перев. непотрібну, зайву.

– Все ти їй набивала в голову: у миру немає щастя, у миру немає долі(Панас Мирний);

– Ось прийде літо, попросиш яблучка, то я тебе до твого язикатого Семена Семеновича пошлю! Щоб він клоччям голови вам не набивав(В. Дрозд);

Не те діло поета, щоб багато всякої науки набити собі в голову(І. Франко);

Він умисно хотів набити собі голову цифрами та рахунками, щоби прогнати другі, погані думки(І. Франко);

(3) Набива́ти / наби́ти пи́ху –підносити чиюсь зарозумілість, гордовитість, пихатість.

[Галя:]Не гукай[Печерицю],Дуню, а то ще, справді, подума, що такий нужний[потрібний].Не набивай пихи бурсакові – у його[нього]її й так чимало(Панас Мирний);

(4) Набива́ти / наби́ти собі́ ці́ну –підносити себе в очах інших, намагатися показати себе з кращого боку, ніж є насправді, в дійсності.

Він малював страшні жахи.., ще більше набивав собі ціну, видаючи себе мало чи не рятівником радянських людей(А. Хижняк);

“Отак можна й набити собі ціну, ще й когось уцінити. І чого я, дурень, до цього не додумався?” – дедалі більше гнівався на себе Артемон(М. Стельмах);

(5) Набива́ти / наби́ти ці́нукому –підносити себе (рідше когось) в очах інших; перебільшувати свої заслуги.

Ще більше набивав собі ціну, видаючи себе мало чи не рятівником(А. Хижняк);

– То чого ж маєш бити чоботи на наш куток? Тільки жениха мого, коли трапиться, відіб'єш? – А може, я тобі наб'ю більшу ціну?(М. Стельмах);

(6) Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) пе́льку (ке́ндюх, че́ревоі т. ін.),вульг.:

а)(чим і без дод.)їсти що-небудь; наїдатися.

Той борщ був такий смачний, що вербівські бурлаки .. через велику силу набивали ним пельку(І. Нечуй-Левицький);

Поки він та у панській їдальні набивав собі черево румунським “гратаром”, ми на стайні готували коней напоказ(І. Муратов);

– Ти тільки їж, набивай кендюх...(О. Гончар);

– Я, пане обер-лейтенант, не вибагливий, мені аби чимось кишку напхати, щоб не кавкала(С. Масляк, пер. з тв. Я. Гашека);

б)(чию)працювати на когось; своєю працею створювати матеріальні блага для інших.

– Таке собаче життя маємо. Таж то висотали з мене всі жили .. Цілий вік свій напихав я чужу пельку(М. Коцюбинський);

(7) Набива́ти (напиха́ти) / наби́ти (напха́ти) [собі́] кише́нічим і без дод., зневажл. –багатіти, наживатися (перев. нечесним шляхом).

Писар писав усім бумаги та набивав кишені(І. Нечуй-Левицький);

– Чужою працею, товариші, не штука набивати собі кишені(Д. Бедзик);

Занедбали сини рідну мовоньку. Не туди бо вони гнуть головоньку, На пожитки густі позіхаючи, Та кишені товсті Напихаючи(П. Грабовський);

Понабива́ти кише́ні(про багатьох).

чиї, кого. По багатьох школах вчителі .. пояснювали школярам усю нікчемність сищицьких пригод, вигаданих, щоб понабивати кишені хитрих, пожадливих видавців та ремісників-авторів(Грицько Григоренко);

(8) Наби́ти / набива́ти оско́му:

а)(перев. зі сл. собі)пересичуватися чим-небудь; втрачати інтерес до чогось.

– Я сам колись там служив, – мовив Степан. – Та й оскому набив? – засміялась Пріська(Л. Яновська);

Миронець хихикнув у кулак, сказав з єхидним смішком: – Баба з воза – кобилі легше. Хай забавляються діти, поки оскоми не наб'ють собі(Д. Бедзик);

б)ставати буденним, нецікавим; приїдатися, набридати, викликати роздратування.

Поезія не набиває оскоми – приїдається одноманітність творчості письменника(з газ.);

Наби́ти оско́мину.

Штучне обмеження заробітку, “стеля”, що вже набила оскомину, – серйозне гальмо на шляху підвищення продуктивності праці(з газ.);

в)(зі сл. ті́льки, лише́і под.)досягати дуже незначних результатів у здійсненні чогось; вимушено задовольнятися чим-небудь малим, незначним.

Своїми словами: “Ви мусите щось написати про гуцулів” забили Ви мені клин у голову, вони не дають мені спокою, тільки що я зробить годен за 10 днів. Тільки оскому наб'ю(М. Коцюбинський);

[Горков:]А терпкою я здався їй кислицею: вже вона пробувала кусати мене з усіх боків, та тільки оскому набила(М. Кропивницький);

(9) Наби́ти / набива́ти [собі́] ру́куна (в) чому і без дод. –набути досвіду, уміння, вправності, майстерності і т. ін. в чому-небудь.

Кріпкі дід були, руку на житті набили(Остап Вишня);

Є загроза, що після війни з'явиться .. багато письменників, .. що наб'ють собі руку на нарисах(О. Довженко);

Він[поет],як кваліфікований ремісник, “набив собі руку” і пише зразу, швидко(Деякі пит. поет. майстерн.);

– Руку набив, можна сказати, на ремонті машин, а хотілося більшого – щоб не підправляти, а обновляти машини(із журн.);

Налама́ти ру́ки.

По очах Марко знав, чому скотина нудиться, доглядав, годив, наламав руки, вміло роздоював(К. Гордієнко);

Наби́та рука́у кого.

Оте кіно у нас буває щонеділі, З району приїздить. Ну, я при цьому ділі Допомагаю їм: у мене.. На всяке майстерство набита, бач, рука(М. Рильський);

Натира́ти (набива́ти) мозо́лі́див.натира́ти;

(10) Як наби́то –дуже багато.

Сонце почало вже хилитися на західну половину неба, а в грушатицькій коршмі[корчмі]народу як набито(І. Франко).

  1. набиватиtamp...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
  2. набиватиаю аш недок.i набити бю бш док.i перех. Наповнювати чимось щльно втискуючи вкладаючи всередину. перех. Ударами тертям об щонебудь т. н. робити якесь болсне пошкодження...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. набиватинабивати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. набиватиНабивати ваю ваш ва...Правописний словник Голоскевича
  5. набиватимх напихати натоптувати натовкмачувати голову забивати начиняти кишеню напаковувати наповнювати обруч насаджувати крс сов. заряджати г. ладувати пал в землю забивати вган...Словник синонімів Караванського
  6. набиватиЗАРЯДЖАТИstrong вкладати заряд у вогнепальну зброю НАБИВАТИstrong ЛАДУВАТИstrong дал. Док. зарядитиstrong набитиstrong наладуватиstrong. Бля примщення варти партизани оз...Словник синонімів української мови
  7. набива́тиНАБИВАТИ аю аш недок. НАБИТИ бю бш док. . перех. Наповнювати чимось щльно втискуючи вкладаючи всередину. Кирило. витяг люльку почав набивати Мирний III Давид заклопота...Словник української мови в 11 томах
  8. набиватиаю аш недок. набити бю бш док. перех. Наповнювати чимось щльно втискуючи вкладаючи всередину. перех. Ударами тертям об щонебудь т. н. робити якесь болсне пошкодження. ...Толковый словарь украинского языка
  9. набиватитехн. физ. заряжать набивать нагонять наколачивать...Украинско-русский политехнический словарь
  10. набиватинедок.em набивати док.em набити обручem to knock on to put on цвяхамиem to nail наповнюватиem to fill withem to pack withem to stuff withнабити боки to thrashнабивати ва...Українсько-англійський словник
  11. набивати...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  12. набиватиFylde...Українсько-датський словник
  13. набиватиНабивати матрац Набивати рушницю Набиватиобруч на колесо . em . em Набивати дичини Набити кишеню em Набити руку em Набити цну...Українсько-китайський словник
  14. набиватиFylle...Українсько-норвезький словник
  15. набиватиаю аш nabija napenia...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  16. набиватинесов. набивати сов. набити набивать набить наколачивать наколотить об оружии обычно заряжать зарядить разг. пичкать напичкать голову знаниями и т.п. набити кишеню р...Українсько-російський словник
  17. набиватиFylla...Українсько-шведський словник
  18. набиватинабивати набити голову кому чим. Примушувати себе чи когонебудь сприймати запамятовувати якусь нформацю перев. непотрбну зайву. Вн умисно хотв набити соб голову цифрами ...Фразеологічний словник української мови