МАЯ́ЧИ́ТИ1

МАЯ́ЧИ́ТИ1, мая́чу́, мая́чи́ш і МАЯЧІ́ТИ, і́ю, і́єш, недок. Виднітися, виділятися на фоні чогось; бути видним здалеку, майоріти (у 1 знач.). [Семен Мельниченко:] На токах тільки де-не-де маячив невеличкий стіжечок, дерева були обголені лютою зимою… (Кроп., І, 1958, 59); Обабіч шляху то тут, то там мріють у степу хутори, маячать на далеких обріях, як зелені острови по синьому морю (Тют., Вир, 1964, 5); Далеко, на краю обрію, ледве виступаючи з вечірньої мли, маячіє місто з вежами (Фр., XVI, 1955, 285); На полі палахкотіло багаття, що його розклали спритні хлопці, маячіли постаті, чулись голоси (Зар., Світло, 1961, 22); // З’являтися (час від часу) в полі зору; мелькати. Між дерев, од стовбура до стовбура перебігаючи, маячили якісь темні, але зовсім виразні й чіткі людські силуети (Смолич, II, 1958, 32); * Образно. Маячіла невиразна думка, що, може б, варто Дарку частіше панам на очі накидати (Л. Укр., III, 1952, 639); // Поставати в уяві, ввижатися. Хоч би маленький шматочок м’яса! Явдоха відчуває — м’ясо відживило б її. Воно маячить перед очима — рум’яне, піджарене… (Донч., III, 1956, 53); // Мерехтіти в темряві (про джерела світла, небесні світила). Рябко на панському дворі не спить всю нічку. Коли б тобі на сміх було де видно свічку. Або в селі де на опічку Маячив каганець (Г.-Арт., Байки.., 1958, 49); Крізь прорізи в хмарах маячив місяць (Скл., Карпати, II, 1954, 209). МАЯ́ЧИ́ТИ2, мая́чу́, мая́чи́ш, недок. Незв’язно, невиразно говорити уві сні або в гарячковому стані; марити (у 3 знач.). Рука його починає торкати струни на арфі, а голос його, наче голос того, що маячить у сні, промовляє не то співом, не то скаргою (Л. Укр., II, 1951, 144); У такому стані [гарячки] говорив [Степан] щось незрозуміле, маячив (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 79); // Перебувати в стані напівзабуття. Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 660.

маячити—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem маячачимаячитьДеепричастная формаem маяча...Большой украинско-русский словарь
маячити—I маячу маячиш i маячти ю ш недок.i Виднтися вирзнятися на тл чогось бути видним здалеку майорти у знач. . Зявлятися час вд часу в пол зору мигтти. Поставати в уяв ввижа...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
маячити—маячити дслово недоконаного виду виднтися маячити дслово недоконаного виду марити...Орфографічний словник української мови
маячити—. маячти бовванти майорти виднтися мрти д. манячити мелькати мигтти миготти в уяв ввижатися свтло мерехтти . в гарячц марити....Словник синонімів Караванського
маячити—ВИДНТИСЯstrong бути видним приступним зоров ВИДНТИstrong ПОЗНАЧАТИСЯstrong ВБАЧАТИСЯstrong УБАЧАТИСЯstrong розм. ВИМАЛЬОВУВАТИСЯstrong МАЛЮВАТИСЯstrong рдше ВИРИСОВУВАТИС...Словник синонімів української мови
маячити—МАЯЧИТИstrongstrong маячу маячиш МАЯЧТИstrong ю ш недок.Виднтися видлятися на фон чогось бути видним здалеку майорти у знач.[Семен Мельниченко] На токах тльки денеде ма...Словник української мови у 20 томах
маячити—Istrong маячу маячиш em маячти ю ш недок.Виднтися вирзнятися на тл чогось бути видним здалеку майорти у знач. Зявлятися час вд часу в пол зору мигтти. Поставати в уяв ...Толковый словарь украинского языка
маячити—Маячити. Белькотати щось невиразне марити. вс т панове маячать про так звану солдарнсть що не нчим иньшим як обопльною асекурацию на мандат гешефт Б. пол. majaczy ...Українська літературна мова на Буковині
маячити—Istrong тж.em маячти виднтисяem to loom to appear dimly indistinctly мигттиem to flicker to gleam to be delirious to rave...Українсько-англійський словник
маячити—em...Українсько-китайський словник
маячити—[majaczyty]...Українсько-польський словник
маячити—маячу маячиш majaczy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
маячити—I маячти о ком о чм виднеться маячить преим. о чмн. высоком мелькать II о больном бредить...Українсько-російський словник
маячити—маячити у вч перед очима кому без додатка. . Перебувати на видному мсц бути помтним привертати увагу. Одарка Чи се ж тоб двко звичайно середу серед дня з парубком на вул...Фразеологічний словник української мови