ЛИША́ТИСЯ

ЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЛИШИ́ТИСЯ, шу́ся, ши́шся, док. 1. Продовжувати бути в певному місці, не змінювати свого місця перебування. Чоловік лишався в полі, а вона йшла з ними [дітьми] додому (Стеф., І, 1949, 193); Юрко звик лишатися вдома із старою бабусею (Донч., Ю. Васюта, 1950, 97); Дід лишився, бо хотів умерти на своїй стороні, а дядько Панас як пішов, так і по сей день… (Коцюб., І, 1955, 339); Переконавшись, що, крім Щорса, в штабі нікого не лишилось, Боженко сів з Щорсом на диван (Довж., І, 1958, 145); // з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь з певною метою. Дівчина зникає за дверима, а нетерпеливий Палазин батько лишається чекати її повернення (Ю. Янов., І, 1958, 618); — Та ви, дідусю, лишайтеся коси клепать, та вчіть, як гострити, мантачити… (Вишня, І, 1956, 316); // за кого — що. Бути десь за кого-небудь, виконуючи чиїсь обов’язки. — Товаришу гвардії старший лейтенант, з вашого наказу гвардії лейтенант… — Лишаєшся за мене, — не дав йому кінчити Брянський (Гончар, III, 1959, 40). 2. Не зникати. Партії міняються і гинуть, а трудящі лишаються .. (Ленін, 26, 1951, 304); Пройдуть літа, пролинуть зими, А до життя жагучий смак Так і лишиться (Дмит., В обіймах сонця, 1958, 55); // Бути не повністю використаним ким-небудь. — Таке добро, таке багатство лишається [від батька]. Треба вчасно до своїх рук прибрати (Шиян, Баланда, 1957, 68); Одні кажуть, що він вже проїв ті гроші, що тітка одписала, а другі присягають, що в нього чимало ще лишилось (Коцюб., І, 1955, 303); Після роздачі в кухні дещо лишилося (Гончар, III, 1959, 270); // Бути єдиним можливим із ряду варіантів. Лишався єдиний вихід: прямувати навпростець (Гур., Друзі.., 1959, 20); // Становити яку-небудь величину до настання якогось моменту, досягнення якої-небудь межі тощо. Небагато часу лишається до початку нового навчального року в сітці партійної освіти (Рад. Укр., 16.IX 1950, 2); До палацу лишалося кілометрів з п’ятнадцять (Смолич, І, 1958, 52); Тепер однак, хоч до виїзду два дні лишилось, маю більше часу вільного, бо вже справ менше (Л. Укр., V, 1956, 416); Передвиборна кампанія в Петербурзі підходить до кінця. До виборів лишилося три дні.. (Ленін, 12, 1949, 75); // Діставатися кому-небудь, припадати на долю комусь. Лишилось нам орать немало. Чого ж ви стали? гей, воли! (Сос., II, 1958, 399). 3. Не переставати бути ким-небудь, зоставатися чиїмсь. Життя може забрати у неї найближчих.., украсти щастя, але людина лишається людиною (Стельмах, II, 1962, 226); Облетіли надії, розметались безслідно..: як була панська земля, так і лишилась панська (Коцюб., II, 1955, 37); Мабуть, з сивої давнини віків пройшли через століття оці дикунські звичаї, незламними й живучими лишилися в побуті слободян (Шиян, Баланда, 1957, 7); // з інфін. Продовжувати перебувати в якому-небудь стані, положенні. Лиш сліпий Жан лишився сидіти, світячи більмами на собак, що лизали тарілки (Коцюб., II, 1955, 390). 4. тільки док. Виявитися у якому-небудь стані. Настя лишилась молодою удовою (Коцюб., І, 1955, 27); Батько мій, дворянин, на тринадцятому році лишився круглим сиротою (Минуле укр. театру, 1953, 13); // Виявитися без чого-небудь, позбутися чого-небудь. — Що їм [дітям] з тата, з мами, як лишаться без грунту? (Март., Тв., 1954, 120); — Усім догодив, а сам лишився без тютюну (Тют., Вир, 1964, 253). 5. безос., кому, з інфін. Треба тільки (зробити що-небудь). Книжка видана так добре, так чепурно, що мені лишається скласти Спілці.. велике спасибі (Коцюб., III, 1956, 209); Бондаренкові лишалося хіба що стисло додати дещо з подробиць до характеристики тих обставин у Києві, що спричинили переїзд делегатів-більшовиків до Харкова (Головко, II, 1957, 464); Лишилось тільки ще спакуватись… (Коцюб., II, 1955, 222). 6. Відставати, відриватися від кого-, чого-небудь, що рухається. Галас і гомін лишаються позаду, а з ним знову тиша чарівної білої ночі (Ів., Тарас, шляхи, 1954, 85); За кілька секунд ціль лишилася позаду літака (Минко, Повна чаша, 1950, 213). 7. Втрачати кого-, що-небудь, позбуватися чогось. [Кнур:] Оришко! так як же се? Марусі, значить, лишилися? [Кнуриха:] Маруся вже не наша (Мирний, V, 1955, 84); [Мар’яна:] День і ніч сей гріх буде тяжким каменем лежать на душі.., я лишуся покою (Вас., III, 1960, 41). ◊ Лиша́тися (лиши́тися) з но́сом див. ніс; Лиша́тися (лиши́тися) на сумлі́нні чиєму — про чиюсь особисту відповідальність за дії, вчинки і т. ін. Я ніколи не буду сього знати, се лишиться на твоєму сумлінні (Л. Укр., III, 1952, 691); Лиша́тися (лиши́тися) о́сторонь — не втручатися. Коли я дізналась, що ви, начальники Ванюшині, розшукуєте правду його народження і дитячого життя, не можу відмовчатись, лишитись осторонь (Логв., Давні рани, 1961, 58); Лиша́тися (лиши́тися) поза́ду — відставати від кого-, чого-небудь. Його улюбленець Захар позаду не лишався (Дор., Три богатирі, 1959, 50); Не лиша́тися (не лиши́тися) в боргу́: а) не відставати від інших, намагатися робити те саме, що й інші; б) віддячувати кому-небудь за щось. Дочка партизана й сама не лишалась в боргу (Бичко, Вогнище, 1959, 70); Нічо́го не лиша́ється, як — про необхідність робити, діяти певним чином. У поміщиків десятки мільйонів десятин землі. Тому мільйонам селянських сімей нічого не лишається, як іти в кабалу до поміщиків (Ленін, 24, 1950, 109); Павлові нічого більше не лишалось, як потиснути руку дівчині, вклонитись господині й піти (Головко, II, 1957, 489); Слі́ду не лиша́ється (не лиши́ться) чого, від кого — чого — зникати безслідно. В золотому труді віддамо ми Вітчизні всі сили, щоб і сліду руїн не лишилось на нашій землі (Сос., Поезії, 1950, 6); Ось самотня хата. Чи повернеться до неї син або онук?.. Чи розлетяться прахом на грізних мінах і сліду від них не лишиться? (Довж., І, 1958, 33). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 503.

лишатися—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem лишаючисьоставатьсяДеепричастная формаem оставаясь...Большой украинско-русский словарь
лишатися—аюся ашся недок.i лишитися шуся шишся док.i Продовжувати бути в певному мсц не змнювати свого мсця перебування. зi нфн. Продовжувати перебувати денебудь з певною метою....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лишатися—лишатися дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
лишатися—лишатисяйуса аuйеsupса аuйеsupца а...Орфоепічний словник української мови
лишатися—лиешатиеса айуса айеса айеца айуца....Орфоэпический словарь украинского языка
лишати(ся)—Лишатися шаюся шашся...Правописний словник Голоскевича
лишатися—лишиться чеголибо терять нуждаться....Словарь церковнославянского языка
лишатися—залишатися зоставатися не зникати снувати дал кому припадати дставатися без чого позбуватися чого у хвост Д. вдставати пасти заднх....Словник синонімів Караванського
лишатися—ВДСТАВАТИstrong йдучи дучи т. н. опинятися позаду когось чогось ЛИШАТИСЯstrong перев. з сл. позаду ОТЯГАТИСЯstrong ОТЯГУВАТИСЯstrong дал. ВДБИВАТИСЯstrong ВДХОДИТИstrong...Словник синонімів української мови
лишатися—ЛИШАТИСЯ аюся ашся недок. ЛИШИТИСЯstrong шуся шишся док. дал бути в певному мсц не змнювати свого мсця перебування.Чоловк лишався в пол а вона йшла з ними [дтьми] додому...Словник української мови у 20 томах
лишатися—аюся ашся недок. лишитися шуся шишся док. Продовжувати бути в певному мсц не змнювати свого мсця перебування. зem нфн. Продовжувати перебувати денебудь з певною метою. ...Толковый словарь украинского языка
лишатися—недок.em лишатися док.em лишитисяto remain затримуватисяem to stay...Українсько-англійський словник
лишатися—пазастацца...Українсько-білоруський словник II
лишатися—Пазастацца...Українсько-білоруський словник II
лишатися—пазастацца...Українсько-білоруський словник
лишатися—em...Українсько-китайський словник
лишатися—[yszatysja]pozostawia si...Українсько-польський словник
лишатися—аюся ашся zostawa...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
лишатися—оставаться остаться...Українсько-російський словник
лишатися—залишатися лишатися залишитися лишитися позаду. Вдставати в чомусь вд когонебудь. Я старий. Але поки я живий я йду вперед. Памятайте хто не йде вперед той неминуче зал...Фразеологічний словник української мови