Словник української мови в 11 томах

ЛИ́ТИ

ЛИ́ТИ, ллю, ллєш, недок. 1. перех. і без додатка. Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину. Вже не пам’ятаю, чи довго я там спала. Тільки чую, мене штовхає під бік якийсь молдаван і ллє мені на лице воду з тикви (Н.-Лев., III, 1956, 265); Скривилась [баба-яга] кисло на борщ, мов середа на п’ятницю.. — Це — каже, — не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці! (Козл., Мандрівники, 1946, 43); Пані в кріслі. Коло неї — сполохані, заспані покоївки, дають нюхати, ллють краплі в стакан (Вас., III, 1960, 351); "Грай, кобзарю, лий, шинкарю!" Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться (Шевч., І, 1963, 74); // перен. Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.). Сріблистий місяць тихо Чарівне світло лив на сонну землю (Фр., XIII, 1954, 222); Зацвітали магнолії, цитринові пахощі лили широко розчинені пелюстки їхніх квіток (Скл., Помилка, 1933, 107); // Те саме, що розлива́ти. Де п’ють, то там і ллють, без шкоди не бува (Г.-Арт., Байки.., 1958, 61). ◊ Ли́ти во́ду — вести пусту, беззмістовну розмову; Ли́ти во́ду на чий млин (чиє ко́лесо) — діяти на чию-небудь користь. Ревізіоністи ллють воду на млин буржуазії, яка добре розуміє, що сила робітничого класу в створених ним марксистсько-ленінських партіях (Ком. Укр., 5, 1960, 31); Сторонникам [прихильникам] чистої естетики, що ллють воду на млин ворога, ми заявляємо: вам з нами не по путі (Мал., Думки.., 1959, 5); Ли́ти (пролива́ти, проли́ти, точи́ти) кров див. кров; Ли́ти піт — важко працювати. Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє! (Граб., І, 1959, 511); Вранці вийшли на роботу.. І не стидались лити поту На лоні братньої землі (Олесь, Вибр., 1958, 408); Ли́ти сльо́зи (слі́зки) — гірко плакати. Думав жити, поживати Та бога хвалити, А довелось на чужині Тілько сльози лити! (Шевч., II, 1953, 106); Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють (Укр.. присл.., 1955, 204). 2. неперех. Сильно, безперервно текти. Як же хлине дощ, і вже не йде, а ллє (Кв.-Осн., II, 1956, 413); Він показав руки свої в землюці і в крові. — Бач, чим підкопувалися! Аж піт з усіх лив (Головко, І, 1957, 113); // безос. Відразу ж з неба хлюпнув не дощ, а небачена злива. Лило як з відра безперервним потоком (Збан., Сеспель, 1961, 445). ◊ За спи́ну (ши́ю) не ллє — немає чого поспішати. [Кармелюк:] Перебили тобі рахубу, Мошко, ну, та нічого — за спину не ллє, починай [грати] знову (Вас., III, 1960, 187); [Недоросток:] Нема чого нам поспішатись, адже за шию не ллє? (Вас., III, 1960, 17); Ливце́м (ли́внем) ли́ти — іти дуже сильно (про дощ). 3. перех. Виготовляти що-небудь із розплавленої речовини. — Ну, тепер тілько осені діждати, сала купити — та й свічки почнемо лити (Мирний, І, 1954, 229); Є в нашім місті вулиця, Де сталь гарячу ллють, Де кораблі будують (Нагн., Слово.., 1954, 53). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 4. — С. 494.

  1. литиллю ллш недок.i перех. без додаткаi. Змушувати текти виткати якунебудь рдину. перен. Випромнювати видихати поширювати навколо себе свтло пахощ звуки т. н. Те саме що р...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. литилити падати про сильний дощ зливуцюрити лити як на менинах про зливу ст В серед мст була гарна навть соняшна погода а на Знеснн лило як на менинах Тарнавський З....Лексикон львівський
  3. литилити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  4. литилитилу леш ле леиsupмоu леиsupтеu лут мин.em ли лиеsupлаu нак.em лий ли...Орфоепічний словник української мови
  5. литилитие лу леш ле леимо леите лут мин. ли лиела нак. лий лийтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. литиЛити ллю ллш лл ллмо ллте ллють лив лила лий лиймо лийте...Правописний словник Голоскевича
  7. литилить слеза проливать воду выливать металл отливать плавить...Сербско-русский словарь
  8. литиЛитися барабанити про дощ блекотати блекотти Беру воду з переводу а вода блекоче бризкати булькати булькотати булькотти бурлити бурхати бурхотати бурхотти виливатися випл...Словник синонімів Вусика
  9. литилляти рзко жбухати ФР. наливати заливати розливати обливати переливати свтло випромнювати запахи видихати звуки ширити дощ литися хлюпати сил. перщити литво вдливати вил...Словник синонімів Караванського
  10. литивиливати лляти повльно цдити сильно про дощ перщити прати....Словник синонімів Полюги
  11. литиВИЛИВАТИstrong виготовляти щонебудь з розплавленого металу воску тощо ВДЛИВАТИstrong ЛИТИstrong. Док. вилитиstrong вдлитиstrong. Рчард З останнього стягнуся а виллю стат...Словник синонімів української мови
  12. литиЛИТИ ллю ллш недок. що без прям. дод. Змушувати текти виткати якунебудь рдину.Нащо в море воду лить коли море повно [повне] НомисГрай кобзарю лий шинкарю! Козаки гукали....Словник української мови у 20 томах
  13. литиллю ллш недок. перех. без додаткаem. Змушувати текти виткати якунебудь рдину. перен. Випромнювати видихати поширювати навколо себе свтло пахощ звуки т. н. Те саме що...Толковый словарь украинского языка
  14. лититехн. лить...Украинско-русский политехнический словарь
  15. литиto pour сльози кровem to shed лити мимоem to spillдощ лл як з вдра it is pouring it is raining cats and dogsпт лл з нього градом he is dripping with sweat тех.em металe...Українсько-англійський словник
  16. литицыркаць...Українсько-білоруський словник II
  17. литиЦыркаць...Українсько-білоруський словник II
  18. литицыркаць...Українсько-білоруський словник
  19. лити...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  20. литиPse skylle...Українсько-датський словник
  21. литиЛити сльози em...Українсько-китайський словник
  22. литиHelle se pse skylle...Українсько-норвезький словник
  23. лити[yty]la наливати виливатилл дощ leje deszcz...Українсько-польський словник
  24. литилляти лить только лити изготовлять литьм техн. лить...Українсько-російський словник
  25. литиHlla sa...Українсько-шведський словник
  26. литивиливати лити вилити поми на кого грубо. Ганьбити заплямовувати когонебудь звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам Прудон зажив соб слави а сам не так уже й погано уживавс...Фразеологічний словник української мови