ЛИТИ

ЛИ́ТИ,ллю, ллєш,недок.

1.що і без прям. дод.Змушувати текти, витікати яку-небудь рідину.

Нащо в море воду лить, коли море повно[повне]?(Номис);

“Грай, кобзарю, лий, шинкарю!” Козаки гукали. Шинкар знає, наливає І не схаменеться(Т. Шевченко);

Пані в кріслі. Коло неї – сполохані, заспані покоївки, дають нюхати, ллють краплі в стакан(С. Васильченко);

Я схопив графин з водою й почав лити дрижачими руками на голову пані(В. Винниченко);

Хоч коло кожного дому повинна стояти велика діжка з водою і хазяїн зобов'язаний був тримати драбину заввишки з свій дім, що згідно з приписами не міг перевищувати двох поверхів, лити ту воду на вогонь могли тільки яничари, що наглядали за міською дільницею(П. Загребельний);

Вони відразу почали мені накладати в тарілку кусні печеного м'яса і бульбу та лити горілку(Ю. Винничук).

2.Те саме, щорозлива́ти1.

Де п'ють, то там і ллють, без шкоди не бува[буває](П. Гулак-Артемовський).

3.Сильно, безперервно текти.

І вийшов Мойсей від фараона з міста, і простяг руки свої до Господа, і перестали громи та град, а дощ не лив на землю(Біблія. Пер. І. Огієнка);

Як же хлине дощ, і вже не йде, а ллє(Г. Квітка-Основ'яненко);

Піт ллє з нього струмками(У. Самчук);

В Іллі на дачі лиє[ллє]дощ...(М. Вінграновський);

//безос.

Він згадував ту дивно тиху жінку все частіше, відколи небо провисло, неначе мокре, щойно з цебра, рядно; з нього лило, сочило, сіялося з рання до вечора і з вечора до рання, спершу обложні дощі та мжички, а скоро – й навпіл із крижаною дертю(В. Дрозд);

На вулиці лило зовсім не по-березневому(А. Кокотюха).

4.перен.Випромінювати, видихати, поширювати навколо себе (світло, пахощі, звуки і т. ін.).

Сріблистий місяць тихо Чарівне світло лив на сонну землю(І. Франко);

На письмовому столі лила на нижню половину кімнати молочне світло солідна лампа під зеленим абажуром(В. Винниченко);

О, яка чудова була ця гречка, як солодко вона пахла, як тихо, принадно гули бджоли, а десь вгорі висів і лив на землю пісню невтомний трудар – жайворонок(С. Скляренко);

– Сонце ллє своє проміння на Землю, щоб дарувати життя і радість усьому живому, – тихо сказав Свамі.(О. Бердник);

Зойкнувши, обриваються струни, скрипка хряскається декою об підвіконня, сині шибки ллють моторошне місячне світло на столи, зі синього квадрата сповзає тінь скрипаля, і на кам'яній холодній долівці парує червоне густе вино...(Р. Іваничук);

//Випромінювати, поширювати навколо себе привабливість, позитивні емоції і т. ін.

То в небі розмовляють зорі І ллють свої усмішки милі На землю, що втопає в горі(М. Рильський).

5.що.Виготовляти що-небудь із розтопленої речовини.

– Ну, тепер тілько осені діждати, сала купити – та й свічки почнемо лити(Панас Мирний);

Лили дзвони із бронзи, чавуну, латуні, міді, додавали дещицю рідкісних металів(із журн.).

◇ Вилива́ти (ли́ти) / ви́лити поми́їдив.вилива́ти;

(1) За ши́ю (за спи́ну, за ко́мірі т. ін.)не ллє (не ка́пає)кому і без дод. –нема потреби поспішати що-небудь робити; ніщо не турбує, не хвилює і т. ін. когось.

Починається балачка з приводу прочитаного, балачка нехаплива, спокійна, що ведеться тоді, коли, кажуть, за шию не ллє(С. Васильченко);

Писака живе затишно, дощ за комір не ллє. Та і всі його домашні обставини такі, що нашому братові, офіцерові, можна тільки позаздрити!(О. Шугай);

(2) Ли́ти (вилива́ти, пролива́ти) / ви́лити (проли́ти) [дрібні́] сльо́зи –гірко плакати.

– А та ж удова, те моє лихо пекуче! – каже Чайчиха, дрібні сльози виливаючи(Марко Вовчок);

– А що ж маю робити? Хіба сяду та буду сльози лити? – сказала байдужим тоном Онися(І. Нечуй-Левицький);

Марися сумувала, Мліла, сльози проливала(Л. Первомайський);

Виллє[сиротина]сльози на могилу – Серденько спочине(Т. Шевченко);

Скільки сліз пролила[мати]потаємці ночами, коли Вутанька повернулася з Таврії ні дівчиною, ні вдовою(О. Гончар);

(3) Ли́ти во́ду,ірон. –говорити або писати неконкретно, беззмістовно, нецікаво і т. ін.; вести розмови замість того, щоб робити що-небудь.

Сподіваюся, що в новому році письменники будуть менше “лити воду”, а більше писати(з газ.);

(4) Ли́ти во́ду на млинчий, кого, кому –діяти на чию-небудь користь, допомагати комусь.

– Бачите, як часом можна несвідомо лити воду на млин нашим ворогам. Добре, що Канушевич вчасно опам'ятався(Г. Коцюба);

– Бачимо, на чий ти млин воду ллєш(А. Головко);

В гіршому[випадку]означає, що ми всі ллємо воду не на той млин...(Н. Рибак);

Навіщо ж лити воду на млин всіляких .. переродженців?(В. Дрозд);

(5) Ли́ти крокоди́лячі сльо́зи,ірон. –нещиро уболівати за кого-, що-небудь; лицемірити.

Органи масової дезінформації .. виступають на захист грибка-маслюка, ллючи рясні крокодилячі сльози(Є. Гуцало);

Клаус Менерт очолив усю підступну систему ідеологічних диверсій. Тепер Менерт ллє крокодилячі сльози(з газ.);

(6) Ли́ти (пролива́ти, розлива́ти) / проли́ти (розли́ти) кров:

а)(за кого – що і без дод.)гинути, умирати, відстоюючи що-небудь, захищаючи когось, щось.

Задумались одчайдушні козацькі голови. І зашуміли полковники. – За що гинули, проливали кров наші смільчаки?(з легенди);

І все життя, всі муки, сльози, кров, Що ми лили за волю України, Загинули намарно лиш на те, Щоб прислуживсь ще більше Самойлович І заробив ще більше соболів(Л. Старицька-Черняхівська);

Не раз, Україно, в жорстокім бою Ти кров проливала священну свою(М. Рильський);

Перестаньте плакати, перестаньте лити кров, і води стануть чисті та солодкі(О. Бердник);

Я боротись за правду готов, Рад за волю пролить свою кров(І. Франко);

Ми, проливши за вас свою дорогоцінну кров, закликаємо тепер віддячити нам за нашу постійну до вас любов і опіку(Ю. Винничук);

б)(кого, чию)вбивати когось, воювати з кимсь.

Ти знов благословиш розливати кров твого народу! Слухай, віддай мені моїх синів...(М. Коцюбинський);

[Жірондист:]Кров Цезаря проливши, Брут обмив усе болото цезарських тріумфів(Леся Українка);

Кортить цареві чужі землі воювати, а ворогам – того ж самого забажалося, – от і ллють кров людей невинних(О. Бердник);

(7) Ли́ти (ли́тися, лину́тиі т. ін.)ливце́м –іти (про великий, сильний дощ).

– Оце недавно лили ливцем місяцями страшні наглі дощі(І. Нечуй-Левицький);

Дощ ливцем лив усю ніч(з газ.);

(8) Ли́ти медо́ві ре́чі –говорити облесливо, нещиро і т. ін.; підлещуватися до кого-небудь.

Ліз людям у душу, лукавив, просив дати в борг грошей, без упину лив медові речі(із журн.);

(9) Ли́ти (пролива́ти) / проли́ти [крива́вий (соло́ний, сьо́мийі т. ін.)] піт:

а)виконувати важку, складну роботу, докладаючи великих зусиль; надриватися, перевтомлюватися.

Бідний піт ллє, а багатий його кров п'є(прислів'я);

Все віддай на вжиток люду, Що, ллючи кривавий піт, Не жалів для тебе труду(П. Грабовський);

Вранці вийшли на роботу .. І не стидались лити поту На лоні братньої землі(О. Олесь);

Піт солоний пролива[перекладач]– Ну й попалися слова! Аж розпухла голова...(О. Ющенко);

Груша росте собі.., а на виноградниках людині треба пролити сьомий піт(М. Томчаній);

б)(у що)вкладати в що-небудь свою працю.

Честь тому, хто в землю чорну В спеку, в холод піт свій ллє!(П. Грабовський);

(10) Ли́ти холо́дну во́ду [за ко́мір]кому, на кого –приголомшувати, лякати і т. ін. кого-небудь чимсь висловленим, почутим і т. ін.

Командуючий фронтом[командувач фронту]гмикнув у трубку і сердито сказав: – Ти мені, Рагузін, не лий холодну воду за комір. Скажи краще, що будете робити?(П. Гуріненко);

(11) Хоч на соба́ку (на хвіст соба́ці) лий / ви́лий,вульг. –дуже несмачний (про рідкі страви та напої).

– Це, – каже, – не борщ, а кисла юшка, хоч на хвіст лий собаці!(П. Козланюк);

Бульйон такий подали, такий, хоч на собаку вилий(з газ.).

лити—ллю ллш недок.i перех. без додаткаi. Змушувати текти виткати якунебудь рдину. перен. Випромнювати видихати поширювати навколо себе свтло пахощ звуки т. н. Те саме що р...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
лити—лити падати про сильний дощ зливуцюрити лити як на менинах про зливу ст В серед мст була гарна навть соняшна погода а на Знеснн лило як на менинах Тарнавський З....Лексикон львівський
лити—лити дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
лити—литилу леш ле леиsupмоu леиsupтеu лут мин.em ли лиеsupлаu нак.em лий ли...Орфоепічний словник української мови
лити—литие лу леш ле леимо леите лут мин. ли лиела нак. лий лийтеи....Орфоэпический словарь украинского языка
лити—Лити ллю ллш лл ллмо ллте ллють лив лила лий лиймо лийте...Правописний словник Голоскевича
лити—лить слеза проливать воду выливать металл отливать плавить...Сербско-русский словарь
лити—Литися барабанити про дощ блекотати блекотти Беру воду з переводу а вода блекоче бризкати булькати булькотати булькотти бурлити бурхати бурхотати бурхотти виливатися випл...Словник синонімів Вусика
лити—лляти рзко жбухати ФР. наливати заливати розливати обливати переливати свтло випромнювати запахи видихати звуки ширити дощ литися хлюпати сил. перщити литво вдливати вил...Словник синонімів Караванського
лити—виливати лляти повльно цдити сильно про дощ перщити прати....Словник синонімів Полюги
лити—ВИЛИВАТИstrong виготовляти щонебудь з розплавленого металу воску тощо ВДЛИВАТИstrong ЛИТИstrong. Док. вилитиstrong вдлитиstrong. Рчард З останнього стягнуся а виллю стат...Словник синонімів української мови
ли́ти—ЛИТИ ллю ллш недок. . перех. без додатка. Змушувати текти виткати якунебудь рдину. Вже не памятаю чи довго я там спала. Тльки чую мене штовха пд бк якийсь молдаван лл м...Словник української мови в 11 томах
лити—ллю ллш недок. перех. без додаткаem. Змушувати текти виткати якунебудь рдину. перен. Випромнювати видихати поширювати навколо себе свтло пахощ звуки т. н. Те саме що...Толковый словарь украинского языка
лити—техн. лить...Украинско-русский политехнический словарь
лити—to pour сльози кровem to shed лити мимоem to spillдощ лл як з вдра it is pouring it is raining cats and dogsпт лл з нього градом he is dripping with sweat тех.em металe...Українсько-англійський словник
лити—цыркаць...Українсько-білоруський словник II
лити—Цыркаць...Українсько-білоруський словник II
лити—цыркаць...Українсько-білоруський словник
лити—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
лити—Pse skylle...Українсько-датський словник
лити—Лити сльози em...Українсько-китайський словник
лити—Helle se pse skylle...Українсько-норвезький словник
лити—[yty]la наливати виливатилл дощ leje deszcz...Українсько-польський словник
лити—лляти лить только лити изготовлять литьм техн. лить...Українсько-російський словник
лити—Hlla sa...Українсько-шведський словник
лити—виливати лити вилити поми на кого грубо. Ганьбити заплямовувати когонебудь звинувачуючи в чомусь осудливому. Сам Прудон зажив соб слави а сам не так уже й погано уживавс...Фразеологічний словник української мови