ЗАТУЛЯ́ТИ

ЗАТУЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш і розм. ЗАТУ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ЗАТУЛИ́ТИ, тулю́, ту́лиш, док., перех. 1. Закриваючи, загороджуючи, робити невидним повністю або частково. Сині волошки проти місяця ще більше синіли, затуляючи собою мало не все вікно (Вас., І, 1959, 198); Над морем висів туман, що затуляв сонце й звужував обрій (Трубл., І, 1955, 170); Я ж тихцем поліз у куток та й затулив кулемет своєю спиною… (Донч., VI, 1957, 98); // від кого — чого. Заслоняючи, ховати, укривати. Високі осокори стали круг неї [хати], сплелися гіллям, затулили.. від негоди (Мушк., Серце.., 1962, 8); Почувся голосний гавкіт, на дітей виткнулася заслинена морда собаки. Гапочка злякалася й заплакала. Петрусь затулив її од собачої морди (Ю. Янов., І, 1958, 350). 2. Накладаючи, навішуючи щось поверх кого-, чого-небудь, притискаючи, притуляючи що-небудь до чогось, закривати, заслоняти. Уляна.. затуляє вікна, щоб не світила блискавиця у вічі дитині (Мирний, І, 1954, 306); Дівчата-співачки затулювали хусточками заплакані очі (Фр., VIII, 1952, 62); Корж усе придивлявся до чогось гострим і пильним зором степовика, затуляючи очі засмаглою долонею (Тулуб, Людолови, І, 1957, 16); Василина затулила лице обома руками і почала плакати (Н.-Лев., II, 1956, 156); Дід хутко зсунувся з печі на лежанку, підтягнув на білих штанях очкур, затулив сорочкою груди (Д. Бедзик, Дніпро.., 1951, 15); // Закривати, затикати щось (звичайно якийсь отвір), міцно притискаючи що-небудь. З-під руки, якою він затуляв рану, стікало щось тепле й мокре (Коцюб., І, 1955, 357); Колибина моя сповнилась гудінням та свистом, бо хоч я й затуляв од вітру шпарини, та їх ще було дуже багато (Мур., Бук. повість, 1959, 14); Машини хурчали, гули, хоч затуляй вуха (Чорн., Визвол. земля, 1959, 119); Розворушена грязюка пахтить так, що навіть воли пирскають, а дівчата, що стоять поміж людьми, затулюють носи кінчиками хусток (Вас., І, 1959, 377); Десятник затулив їй уста своєю шапкою (Вовчок, VI, 1956, 233); Олександр Матросов.. своїми грудьми затулив амбразуру ворожого дота (Жур., Вечір.., 1958, 246). ◊ Затуля́ти (затули́ти) ді́рку — заповнювати брак, нестачу у кому-, чому-небудь. — Не ставай за пасічника в Грицая! Чуєш? Він кепкуватиме з тебе.. Затуляє мною дірку на один місяць, а на ціле літо не просить до себе за пасічника; він і тобою затулить дірку в пасіці,— вговорював дід Оникій старого пасічника (Н.-Лев., IV, 1956, 200). 3. розм. Складати, стуляти, закривати що-небудь розгорнуте, розкрите. Вдень розпускає [головатень] свою білу з великих нев’янучих платків квітку, а на ніч затулює її (Фр., III, 1950, 8); То затуляв [Данько], то знов розтуляв картуза, щоб переконатися, що казна його на місці, що все це справдішнє (Гончар, Таврія, 1952, 70); // Заплющувати, закривати повіками (очі). Мені ввижалася Оля. Затуляв очі, але це не помагало (Томч., Готель.., 1960, 8). ◊ Затуля́ти (затули́ти) о́чі (ві́ченьки): а) (на що) навмисно не помічати чого-небудь, залишати поза увагою. Радянський народ ніколи на затуляв очі на труднощі, які виникали на його шляху, він їх переборював (Літ. газ., 19.IX 1946, 4); б) (кому чим) обманювати кого-небудь, приховуючи істину. — От хрест святий,— пробурмотів Петру, зазираючи в очі старому Замфіру.— І не чув, і не бачив…— Ти мені не затуляй очі хрестом, я сам православний,— гримав старий (Чаб., Балкан, весна, 1960, 296); в) (тільки док., кому, етн.) стулити повіки померлому. — Моя голубко, я при тобі побуду. При такій недузі самій не можна. Хто віченьки затулить, як твоя смерть прийде? (Вовчок, І, 1955, 155); Затуля́ти (затули́ти) рот (ро́та, уста́ і т. ін.): а) замовкати. [Демко:] Приказую тобі: затули рота!.. (Кроп., II, 1958, 218); б) (кому) не давати можливості говорити, висловлюватися. — Ти що мені рота затуляєш, диктатура? — втягуючи голову в плечі, враз охижілий обернувся він до Баржака (Гончар, Таврія.., 1957, 309); Не можна затулити уста народові (Рильський, III, 1956, 11). 4. перен. Відсовувати на задній план, робити менш помітним, менш значним, другорядним. Війна [імперіалістична] без антракту перейшла в революцію і в громадянську війну, що своєю величчю затулила враження війни імперіалістичної (Еллан, II, 1958, 167); Я хочу тобі написати про один маленький факт нашої бойової обстановки — доки його не затулила сотня схожих фактів і я ще бачу його в усіх мізансценах (Ю. Янов., І, 1954, 60);//Тамувати, приглушувати. Опанас ні-ні та й заридає в клуні уночі за своїм любимим сином, шапкою затуляючи ридання, щоб не злякати солов’я на вишні (Довж., І, 1958, 96). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 363.

затуляти—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem затуляючизаслонятьДеепричастная формаem заслоняя...Большой украинско-русский словарь
затуляти—яю яш i розм.i затулювати юю юш недок.i затулити тулю тулиш док.i перех.i Закриваючи загороджуючи робити невидним повнстю або частково. вд когоi чогоi. Заслоняючи хов...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
затуляти—затуляти дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
затуляти—ЗАТУЛЮВАТИ заслоняти застувати закривати загороджувати отвр затикати оч стуляти заплющувати....Словник синонімів Караванського
затуляти—ЗАКРИВАТИstrong робити невидимим недоступним ЗАТУЛЯТИstrong ЗАСТУПАТИstrong ЗАСЛОНЯТИstrong ЗАСЛОНЮВАТИstrong рдше ЗАТУЛЮВАТИstrong розм. ОСЛОНЮВАТИstrong дал. ОБСЛОНЮВАТ...Словник синонімів української мови
затуляти—яю яш em розм. затулювати юю юш недок. затулити тулю тулиш док. перех. Закриваючи загороджуючи робити невидним повнстю або частково. вд когоem чогоem. Заслоняючи ховат...Толковый словарь украинского языка
затуляти—закрывать отверстие заслонять...Украинско-русский политехнический словарь
затуляти—недок.em затуляти док.em затулити to shield закриватиem to close to shutзатуляти комусь рота to stop smbsem mouth to shut smb.em up...Українсько-англійський словник
затуляти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
затуляти—Lukke...Українсько-датський словник
затуляти—...Українсько-китайський словник
затуляти—Lukke...Українсько-норвезький словник
затуляти—[zatulaty]...Українсько-польський словник
затуляти—яю яш zasania zakrywa otula...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
затуляти—несов. затуляти сов. затулити закрывать закрыть заслонять заслонить загораживать загородить зажимать зажать небольшое отверстие...Українсько-російський словник
затуляти—Blunda...Українсько-шведський словник
затуляти—затикати затуляти заткнути затулити дрки дрку. . чим. Наспх частково заповнювати нестачу в чомунебудь. А проте кажу у мене обрискв зо два . може Ви ними заткнете дрку з...Фразеологічний словник української мови