ЗАПОЛО́НЮВАТИ

ЗАПОЛО́НЮВАТИ, юю, юєш і ЗАПОЛОНЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ЗАПОЛОНИ́ТИ, оню́, о́ниш, док., перех. 1. Підкоряти своєму впливові, діяти на кого-, що-небудь своїми чарами; зачаровувати. Знову нас оточує чарівна краса, яка владно заполонює очі і серце (Мас., Під небом.., 1961, 204); У виконанні Саксаганського Харко [у п’єсі І. Карпенка-Карого «Паливода XVIII століття»] заполоняв публіку, і вона не могла відірватись від цієї живої, надзвичайно комічної фігури брехуна і боягуза (Життя Саксаганського, 1957, 105); Антосі забажалося стати між Батею та Леонідом Семеновичем, розрізнити їх, одіпхнути її, щоб заполонити його серце (Н.-Лев., IV, 1956, 89); Чи він кохає її красу, ..чи як істоту, як друга, що заполонив непереможною привабою його чуття, його розум? (Досв., Гюлле, 1961, 126); // Повністю охоплювати, захоплювати (про почуття, думки і т. ін.). Закурити б! На якийсь час думка про цигарку заполонює мене всього (Багмут, Опов., 1959, 65); — Поки я не знала власного великого нещастя, горя, що заполоняє всю душу до останку, я могла «вживатися» щиро в своїй [театральній] ролі (Л. Укр., III, 1952, 703); Дівчину раптом заполонило почуття самотності (Вол., Озеро.., 1959, 98). 2. рідко. Те саме, що запо́внювати 1. Моторошний, жахливий свист, що наростав з шаленою швидкістю, охоплював усе навкруги, заполоняв увесь простір (Загреб., Європа 45, 1959, 61); Вулицею рухалися сотні підвід і кілька сотен незаможницької кінноти. Вони заполонили геть усю вулицю (Епік, Тв., 1958, 223); Природи гомін стоязикий Заполонив поля, гаї… (Дор., Тобі, народе.., 1959, 42). 3. тільки док., заст. Узяти в полон або поневолити. Став йому розказувати про усе, що діялося у нашому царстві: як татари було заполонили усіх нас (Кв.-Осн., II, 1956, 322); Шумить Дніпро за долами й горами, і в шумі тому ненависті гнів до тих, хто край, що квітнув над віками, заполонив у посвисті бичів (Сос., II, 1958, 207). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 272.

заполонювати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem заполонювавши заполонюючи. пiдкоряти свому впливовi зачаровувати. те саме що заповнювати. узяти в полон або поневолити...Большой украинско-русский словарь
заполонювати—юю юш i заполоняти яю яш недок.i заполонити оню ониш док.i перех.i Пдкоряти свому впливов дяти на кого щонебудь своми чарами зачаровувати. Повнстю охоплювати захоплюва...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заполонювати—заполонювати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
заполонювати—ЗАЧАРОВУВАТИstrong справляючи надзвичайно примне враження викликати почуття захоплення свою привабливстю чарвнстю ЗАВОРОЖУВАТИstrong ЧАРУВАТИstrong УЧАРОВУВАТИstrong ВЧАР...Словник синонімів української мови
заполонювати—юю юш em заполоняти яю яш недок. заполонити оню ониш док. перех. Пдкоряти свому впливов дяти на кого щонебудь своми чарами зачаровувати. Повнстю охоплювати захоплювати ...Толковый словарь украинского языка
заполонювати—недок.em заполонювати заполоняти док.em заполонити зачаровуватиem to bewitch to captivate to enchant охоплюватиem to seize to grip...Українсько-англійський словник
заполонювати—чараваць...Українсько-білоруський словник II
заполонювати—Чараваць...Українсько-білоруський словник II
заполонювати—чараваць...Українсько-білоруський словник
заполонювати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
заполонювати—Fange...Українсько-датський словник
заполонювати—Fange...Українсько-норвезький словник
заполонювати—несов. заполонювати заполоняти сов. заполонити кого що подчинять своему влиянию обаянию пленять пленить кого что мыслями вниманием завладевать завладеть...Українсько-російський словник
заполонювати—Fnga tillfngata...Українсько-шведський словник