ЗАПОЛОНЮВАТИ

ЗАЧАРО́ВУВАТИ(справляючи надзвичайно приємне враження, викликати почуття захоплення своєю привабливістю, чарівністю),ЗАВОРО́ЖУВАТИ,ЧАРУВА́ТИ,УЧАРО́ВУВАТИ(ВЧАРО́ВУВАТИ)рідше,ЗАХО́ПЛЮВАТИ,ПІДКОРЯ́ТИ,ПОКОРЯ́ТИ,ПОЛОНИ́ТИ,ЗАПОЛО́НЮВАТИ,ЗАПОЛОНЯ́ТИ,ЗАЧУДО́ВУВАТИрозм.,ОБВОРО́ЖУВАТИрідко,ОЧАРО́ВУВАТИрідко;ОБЧАРО́ВУВАТИрідко;ПРИЧАРО́ВУВАТИ,ПРИВОРО́ЖУВАТИ(до себе). — Док.:зачарува́ти,заворожи́ти,учарува́ти(вчарува́ти),захопи́ти,підкори́ти,покори́ти,полони́ти,заполони́ти,зачудува́ти,обворожи́ти,очарува́ти,обчарува́ти,причарува́ти,приворожи́ти. Київ зачаровує своїми мостами, своїми пагорбами й падолами (П. Загребельний); Його тонкий вібруючий голос бринів, мов срібна струна, заворожуючи чутливе дівоче серце (С. Добровольський); Спів Марини чарував чистотою і чесністю її юної душі, щирим уболіванням над долею нещасної дівчини (Л. Дмитерко); — Хіба я гірша за ту вашу західнячку? Не розумію, чим вона всіх вас вчаровує? (О. Гончар); Слухачів полонили її сині очі (М. Ткач); Мені солодко, медом сонця і духом квітів пахне біле плаття, заполонює зір і вабить (Т. Масенко); Вираз тужливої задуми, який усе лежав на її лиці, поневолі зачудував Герша (І. Франко); — Ви своєю красою приворожили, причарували мене! (О. Гончар). — Пор. 2.ва́бити.

НАПО́ВНИТИ(про людей, тварин — зайняти весь простір, приміщення і т. ін.),ЗАПО́ВНИТИ,СПО́ВНИТИ,ПЕРЕПО́ВНИТИпідсил.,НАВОДНИ́ТИпідсил.,ЗАЛИ́ТИ(ЗАЛЛЯ́ТИрідше)підсил.,ЗАТОПИ́ТИпідсил.,ЗАБИ́ТИпідсил. розм.,ЗАГАТИ́ТИпідсил. розм.,ЗАПОЛОНИ́ТИпідсил. рідше,ЗАПРУДИ́ТИпідсил. рідше. — Недок.:напо́внювати(наповня́ти),запо́внювати(заповня́ти),спо́внювати(сповня́ти),перепо́внювати(переповня́ти),по́внитипоет.наво́днювати(наводня́ти),залива́ти,зато́плювати(затопля́ти),забива́ти,зага́чувати,заполо́нювати(заполоня́ти),запру́джувати. Поранені наповнили все місто (О. Довженко); Натовп викотився із станції, заповнив невеличкий перон (О. Десняк); Відвідувачі сповнювали їдальню (М. Трублаїні); Весело щебетали пташки, вони, здавалось, переповнили всі кущі (А. Трипільський); Вони (жителі) наводнили всі вулиці і провулочки маленького містечка (О. Іваненко); Раптом овеча отара залляла вулицю (М. Коцюбинський); Від самого ранку заливали, затісняли, затоплювали череди, ряди, полки волів, корів, овець усі шляхи, вулиці, площі (І. Франко); Двір на Горі й усі кінці забили люди (С. Скляренко); Загатили (козаки) весь майдан народом до церковної огорожі й до самого ганку волості (С. Голованівський); (Тірца:) Набіжать шакали від пустині, заполонять зруйновану обору (Леся Українка); Натовп запруджував вулицю від стіни до стіни (П. Панч). — Пор. 2.наби́тися.

НАПО́ВНИТИ(про звуки, запахи, світло, морок тощо — поширюючись у повітрі, охопити весь простір, приміщення і т. ін.),ЗАПО́ВНИТИ,ВИ́ПОВНИТИ,СПО́ВНИТИ,ПЕРЕПО́ВНИТИпідсил.,ЗАЛИ́ТИ(ЗАЛЛЯ́ТИрідше)підсил.,ЗАТОПИ́ТИпідсил.,ЗАПОЛОНИ́ТИпідсил. рідше. — Недок.:напо́внювати(наповня́ти),запо́внювати(заповня́ти),випо́внювати(виповня́ти),спо́внювати(сповня́ти),по́внитипоет.перепо́внювати(переповня́ти),залива́ти,зато́плювати(затопля́ти),заполо́нювати(заполоня́ти). Величний рев органа наповнив усю церкву (О. Довженко); Станція. Рідні довкола. Гомін заповнив перон (С. Олійник); Не сильний, але чудовий тенор, яким обдарувала природа Миколу, виповнив кімнату задушевним ліризмом (Я. Баш); Одцвіли бузок і акація. П'янкі, прохолодні аромати квітучої липи сповнили місто (Ю. Мартич); Палату повнить гомоном сріблистим розбуджений зальотним вітром сад (І. Гончаренко); А потім сонце залило Уфу, Зогріло нас, таки промерзлих трохи (М. Рильський); Хмари сунули прибійними валами, поспішали затопити все своєю гнітливою похмурністю (Ю. Бедзик); Степова тиша знову заполонила нічліжан (Григорій Тютюнник). — Пор. 1.наси́чувати, 2.оповива́ти.

ОХО́ПЛЮВАТИкого, що (про думки, почуття, настрій, стан — повністю підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту),ОВОЛОДІВА́ТИким,ЗАВОЛОДІВА́ТИким,ОПАНО́ВУВАТИкого, що, ким, чим,ОБХО́ПЛЮВАТИкого, що,ОБІЙМА́ТИкого, що,ОБНІМА́ТИкого, що,ПЕРЕЙМА́ТИкого, що,ЗАХО́ПЛЮВАТИкого,БРА́ТИкого і без додатка,ЗАБИРА́ТИкого і без додатка, розм.;СПО́ВНЮВАТИ(СПОВНЯ́ТИ)кого, що,НАПО́ВНЮВАТИ(НАПОВНЯ́ТИ)кого, що,ЗАПО́ВНЮВАТИ(ЗАПОВНЯ́ТИ)що (перев. із сл. серце, душа);ОПАДА́ТИкого,ОСІДА́ТИкого,ЗАПОЛО́НЮВАТИ(ЗАПОЛОНЯ́ТИ)кого, що,ПОЛОНИ́ТИкого, що,НАЛЯГА́ТИна кого-що,ОБСТУПА́ТИкого, що,ОБСТАВА́ТИкого, що,ОКРИВА́ТИкого, що,ПОСІДА́ТИкого, що,ОБСІДА́ТИкого, що, розм.,ОБЛЯГА́ТИкого, що, розм.,НАСІДА́ТИна кого-що, розм.,НАПОСІДА́ТИна кого-що, кого, що, розм.,НАПОСІДА́ТИСЯна кого-що, розм.,НАПОЛЯГА́ТИна кого-що, розм.,НАПОВЗА́ТИна кого-що і без додатка, розм. (перев. про сумні думки, почуття — гнітити);ПЕРЕПОВНЯ́ТИ(ПЕРЕПО́ВНЮВАТИ)кого, що,РОЗПИРА́ТИкого, що,РОЗПИНА́ТИкого, що (про почуття, переживання — виповнювати душу вщерть);НАЛІТА́ТИна кого,НАПЛИВА́ТИна кого-що,НАРИНА́ТИна кого і без додатка,НАХО́ДИТИна кого, розм.,НАПАДА́ТИна кого, діал. кого,ПОЙМА́ТИкого,ПОНІМА́ТИкого, розм.,НАКО́ЧУВАТИСЯна кого-що, розм.,ПРИСТУПА́ТИдо кого-чого, розм.,ОШИБА́ТИкого, діал. (про думки, почуття, настрій, стан — раптово з'являючись, поглинати);ОБДАВА́ТИкого, що,ОБВІВА́ТИ(ОБВІ́ЮВАТИ)кого (про настрій, відчуття — раптово виникати під впливом чого-небудь);ПРОНИ́ЗУВАТИкого, що, розм.,ПРОЙМА́ТИкого, що, розм.,ПРОБИРА́ТИкого,ПРОХО́ПЛЮВАТИкого, що (відчуватися глибоко або протягом короткого часу);ОБГОРТА́ТИ(ОГОРТА́ТИ)кого, що,ОПОВИВА́ТИкого, що,ОБВИВА́ТИкого, що,ОБКУ́ТУВАТИ(ОКУ́ТУВАТИ)кого, що,ПОВИВА́ТИкого,СПОВИВА́ТИкого,ОБВОЛІКА́ТИкого, що (про почуття, фізичний стан — поступово підкоряти чию-небудь свідомість, поглинати всю істоту);ДОЛА́ТИкого,СКОРЯ́ТИкого,ЗМАГА́ТИкого, розм. (перев. про фізичний стан). — Док.:охопи́ти,оволоді́ти,заволоді́ти,опанува́ти,обхопи́ти,обійня́ти,обня́ти,перейня́ти,захопи́ти,взя́ти(узя́ти),забра́ти,спо́внити,напо́внити,запо́внити,опа́сти,осі́сти,заполони́ти,налягти́,обступи́ти,обста́ти,окри́ти,посі́сти,обсі́сти,облягти́,насі́сти,напосі́сти,напосі́стися,наполягти́,наповзти́,перепо́внити,розпе́рти,розіпну́ти,розп'ясти(розіп'я́сти́),налеті́ти,нали́нути,наплисти́(напливти́),напли́нути,нари́нути,найти́,напа́сти,пойня́ти,поня́ти,накоти́тися,приступи́ти,обда́ти,обві́яти,прониза́ти,пройня́ти,пробра́ти,прохопи́ти,обгорну́ти(огорну́ти),опови́ти,обви́ти,обку́тати(оку́тати),пови́ти,спови́ти,обволокти́,здола́ти,подола́ти,скори́ти,змогти́. Сон тікав, і якась тривога і недобре передчуття все більше і більше охоплювали її (Григорій Тютюнник); Нові думки і нова радість оволодівають ним (Д. Ткач); Керманичами, бачу, заволодіває неспокій (Г. Хоткевич); Дивний настрій починає опановувати мене під гомін чужої мови (С. Васильченко); Якесь давнє-давнє почування любе знов обхоплювало його (Б. Грінченко); Терпко-радісне відчуття ранку життєвого, його безконечності обіймає, бадьорить Яреська (О. Гончар); Думки одна одної неспокійніші обнімали його (Панас Мирний); Невимовне хвилювання переймало Марію (Ю. Смолич); Радість потроху захоплювала Данила (О. Копиленко); Досада брала Гната, що він не похопиться бистрим словом, як Петро (М. Коцюбинський); Наглий страх женця забрав (П. Грабовський); Спогади милі, кохані Сповнюють душу мою (О. Олесь); Радісне хвилювання наповнювало її змучене серце (А. Шиян); Якесь крихке, нетривке щастя заповнювало її серце (М. Тарновський); Усіх опав переляк (П. Панч); Велика туга осіла мою душу (Т. Шевченко); На якийсь час думка про цигарку заполонює мене всього (І. Багмут); Мені дивно, що я усе помічаю, хоч горе забрало мене цілком, полонило (М. Коцюбинський); Здогади, сумніви, мов осінній туман, налягають, обкутують його (М. Стельмах); Така журба обступила душу (О. Гуреїв); Обстала хлопця смута й гірке передчуття біди (С. Воскрекасенко); Окриває його важка туга; обгортають голову чорні думки (Панас Мирний); Думки посідали Зінька, не давали йому впокою, гнітили йому серце (Б. Грінченко); Не раз думки мене тривожні обсідали, Що зброю нікому на світі залишить (переклад М. Рильського); Тимко.. задирав голову, проводжав даленіючі косинці журавлів, і тихий смуток облягав його серце (Григорій Тютюнник); Навіть на здорові душі Сум і туга насіда (І. Франко); Захара напосідали тривожні думи (К. Гордієнко); Деколи напосідалися на нього страшні і нічим не виправдані підозри і ревнощі (Григорій Тютюнник); Якісь важкі думи наполягають на неї (І. Нечуй-Левицький); Лежить і думає Тамара. Темною хмарою наповзають важкі думи (А. Хижняк); Невимовне щастя буття переповнює серце Петрові (А. Головко); Злість розпирала його, клекотіла в грудях (І. Цюпа); І злість мене бере, та й цікавість розпинає (Остап Вишня); Цілий рій гадок і питань... налітав в його голову (І. Франко); Сум налине на хвилинку й полинний трунок в серце розіллє (Н. Забіла); Напливали здогади на душу й мучили (О. Кобилянська); Несподівано наринули спогади. Згадав своє безрадісне дитинство (В. Гжицький); Часом находила на неї меланхолійна злість (І. Ле); Її кожен раз страх нападав, як тілько зачинало грюкотіти (Панас Мирний); Холодов кидав грубі, суворі слова і, відчуваючи, як гнів поймає його, мов страшна, запаморочлива мана, намагався тамувати в собі цю хвилю почуттів (Л. Дмитерко); Уростав з того визнаття гнів його на Галю, понімав його душу (Марко Вовчок); Туга накочується на нього раптово, несподівано після симфонічних концертів у заводському клубі, на які мало хто ходить із робітничої молоді (О. Сизоненко); Стала приступать їй до серця досада (Леся Українка); Страх мене ошибав, про таке думаючи (Ганна Барвінок); І од власних згуків обдає його гарячим жахом (С. Васильченко); З узгір'я за селом розкинулося звичне і разом несподіване видовисько, що обурило, обвіяло людей гнівом (К. Гордієнко); І горда мисль пронизує мене: Так, ми мости будуємо у світі (М. Рильський); Ніколи ще не проймав її такий пекучий сором. Так ганебно розгубитися при першому ж випробуванні (Ю. Шовкопляс); Земля дрижить, гілля тріщить, рев, крик та писк по лісі, аж страх пробирає (І. Франко); Всі почуття її на мить завмерли, отупіли, щоб по хвилинній закляклості прохопити всю її істоту непереносно гострим болем (З. Тулуб); Огортає її серце якась утіха, якась весела надія душу гріє (Панас Мирний); Чорні думки оповивали молоду Лукину: одна думка сумна, а друга сумніша (І. Нечуй-Левицький); (Тетяна:) Навимовним якимсь щастям її обвиває, коли говорить він до тебе з ласкою!.. (І. Карпенко-Карий); Солодке, глибоке, безмежне потерпання — воно вже повивало мене цілого (Ю. Смолич); Дивні якісь радощі — не то сон, не то дрімота — сповивають його душу (Панас Мирний); Важка, незнана досі млость обволікла його тіло (І. Багмут); Буйко замислюється. Втома долає його (Я. Баш); Його скорив кам'яний сон (Я. Галан); Видко, втома починає і його змагати (Леся Українка).

заполонювати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem заполонювавши заполонюючи. пiдкоряти свому впливовi зачаровувати. те саме що заповнювати. узяти в полон або поневолити...Большой украинско-русский словарь
заполонювати—юю юш i заполоняти яю яш недок.i заполонити оню ониш док.i перех.i Пдкоряти свому впливов дяти на кого щонебудь своми чарами зачаровувати. Повнстю охоплювати захоплюва...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
заполонювати—заполонювати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
заполо́нювати—ЗАПОЛОНЮВАТИ юю юш ЗАПОЛОНЯТИ яю яш недок. ЗАПОЛОНИТИ оню ониш док. перех. . Пдкоряти свому впливов дяти на кого щонебудь своми чарами зачаровувати. Знову нас оточу чарв...Словник української мови в 11 томах
заполонювати—юю юш em заполоняти яю яш недок. заполонити оню ониш док. перех. Пдкоряти свому впливов дяти на кого щонебудь своми чарами зачаровувати. Повнстю охоплювати захоплювати ...Толковый словарь украинского языка
заполонювати—недок.em заполонювати заполоняти док.em заполонити зачаровуватиem to bewitch to captivate to enchant охоплюватиem to seize to grip...Українсько-англійський словник
заполонювати—чараваць...Українсько-білоруський словник II
заполонювати—Чараваць...Українсько-білоруський словник II
заполонювати—чараваць...Українсько-білоруський словник
заполонювати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
заполонювати—Fange...Українсько-датський словник
заполонювати—Fange...Українсько-норвезький словник
заполонювати—несов. заполонювати заполоняти сов. заполонити кого що подчинять своему влиянию обаянию пленять пленить кого что мыслями вниманием завладевать завладеть...Українсько-російський словник
заполонювати—Fnga tillfngata...Українсько-шведський словник