Словник української мови в 11 томах

ЗАГО́ЛЕНИЙ

ЗАГО́ЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заголи́ти1. Обличчя та заголені до ліктів руки Кашубського були темно-шоколадного кольору (Дмит., Розлука, 1957, 190); До заголеного рожевого стегенця переляканої пані Роксолани повзе, звиваючись, якась руда зміючка (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 14). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 83.

  1. заголений—адктив. забритый...Большой украинско-русский словарь
  2. заголений—а е.Дприкм. пас. мин. ч. до заголити I....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. заголений—заголений дприкметник...Орфографічний словник української мови
  4. заголений—а е. Дприкм. пас. мин. ч. до заголити I....Толковый словарь украинского языка