ЗАВИСА́ТИ

ЗАВИСА́ТИ, а́ю, а́єш, недоп., ЗАВИ́СНУТИ, ну, неш; мин. ч. зави́с і рідко зави́снув, ла, ло; док. 1. Зачепившись за що-небудь, тримаючись на чому-небудь, повисати, висіти. Обернувшися лицем до даху, вихилив [Панталаха] ноги над роззявленою двоповерховою безоднею і почав помалу, обережно зсуватися з неї, зависаючи цілим тілом у повітрі (Фр., II, 1950, 259); Хоробрий собака.. завис на хвості звірини мертвою хваткою. Ведмідь, відчувши біль, закрутився на місці (Трубл., І, 1955, 175); Олексій Агєєв завис на високій сосні. Як не пробував він регулювати парашутом, натягуючи стропи, та все ж зачепився за гілля (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 397);//Обійнявши (перев. за шию), триматися деякий час. Свирид Яковлевич тихенько.. відсовує двері. Але чутка Настечка почула дзвін клямки, кидається з постелі на поріг і зависає батькові на шиї (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 105); Він же в обійми Енееві впав і на шиї зависнув (Зеров, Вибр., 1966, 242). 2. Триматися в повітрі, в просторі над землею. Купчаться хмари, зависають низько над землею (Довж., Зач. Десна, 1957, 8); Спалахнув м’який постріл.. І в ту ж мить зависла в повітрі освітлювальна німецька ракета (Ле, Мої листи, 1945, 99); Гірський орел нерухомо завис у піднебессі (Жур., Вечір.., 1958, 266); // перен. Загрожувати, бути близьким. Неминуче якесь зло зависло над його головою (Кобр., Вибр., 1954, 37); Зависла [небезпека] цілком реальною загрозою над самісінькою головою [Пашке] (Коз., Гарячі руки, 1960, 82). 3. Бути опущеним, схилятися, звисати. Був [звір] трошки довший від лиса, ..і хвіст, не такий пушистий, як у лиса, стримів угору, а кінець зависав, мов китичка горобини (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 55); Про людське око, він трусонув Степана, ..а Данькові так скрутив карка, що в чоловіка якось одразу по-гусячи зів’яла голова, болісна зависла на плечі (Стельмах, II, 1962, 12). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 48.

зависати—аю аш недок.i зависнути ну неш мин. ч.i завис ла ло i рдкоi зависнув нула нуло док.i Зачепившись за щонебудь тримаючись на чомунебудь повисати висти. Обйнявши перев. за...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
зависати—зависати дслово недоконаного виду рдко...Орфографічний словник української мови
зависати—Зависати саю саш зависнути висну неш не завис зависла завислий...Правописний словник Голоскевича
зависати—ВИСТИstrong про хмари туман т. н. триматися в повтр якийсь час нерухомо або повльно пересуваючись ЗАВИСАТИstrong ВИСНУТИstrong ПОВИСАТИstrong ЗВИСАТИstrong. Док. завис...Словник синонімів української мови
зависати—аю аш недок. . де мол. Залишатися денебудь протягом певного часу. Якщо одн пори можна проводити [дозвлля] в барах кафе на свжому повтр прогртому сонцем то з приходом ншо...Словник українського сленгу
зависати—аю аш недок. зависнути ну неш мин. ч. завис ла ло em рдкоem зависнув нула нуло док. Зачепившись за щонебудь тримаючись на чомунебудь повисати висти. Обйнявши перев. за ...Толковый словарь украинского языка
зависати—техн. зависать повисать свешиваться ещ...Украинско-русский политехнический словарь
зависати—недок.em зависати док.em зависнути to hang over to be suspended to hang down to drop to flag тех.em to scaffold ав.em to stall комп.em to lock up...Українсько-англійський словник
зависати—[zawysaty]...Українсько-польський словник
зависати—несов. зависати сов. зависнути повисать повиснуть зависать зависнуть...Українсько-російський словник
зависати—зависнути зависати на середин. Опинитися у невизначеному становищ. Вд бдних вдрвалися Чуплаки до багатих не прибилися та так зависли на середин С. Чорнобривець Мамина х...Фразеологічний словник української мови