Словник української мови в 11 томах

ЗАВИ́ЛЮВАТИ

ЗАВИ́ЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., розм. Те саме, що підле́щуватися. Вгодований економ, що весь час вертиться і завилює тут перед пані, запозирливо дивиться по черзі на панну й юнака (Вас., II, 1959, 59). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 47.

  1. завилювати—юю юш недок.i розм.i Те саме що пдлащуватися....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. завилювати—завилювати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  3. завилювати—див.em лестити...Словник синонімів Вусика
  4. завилювати—ПДЛАБУЗНЮВАТИСЯstrong до кого догдливстю добиватися доброго ставлення до себе вигоди корист тощо ЗАПОБГАТИstrong перед ким також з сл. ласки в кого чи ЛАБУЗНИТИСЯstrong р...Словник синонімів української мови
  5. завилювати—юю юш недок. розм. Те саме що пдлащуватися....Толковый словарь украинского языка