ЖЕ́ВРІТИ

ЖЕ́ВРІТИ, ію, ієш, недок. 1. Догоряти без полум’я; тліти. Де були стіжки, там лежали й жевріли купи вогняної мерви (Н.-Лев., II, 1956, 197); Біля кошари ледве жевріло багаття (Чорн., Пісні.., 1958, 22); // Слабо горіти, світитися невеликим полум’ям; блимати. Перед образами жевріє лампада (Шиян, Гроза.., 1956, 367); Заблимала й згасла «катюша» [лампа із мідної гільзи] остання, Лиш вогник у грубці ще жеврів живий (Перв., II, 1958, 418); * Образно. І вже не вуглинками-жаринками жевріла міжусобиця-сварка, а багаттям палала (Хижняк, Д. Галицький, 1959, 399); * У порівн. Червона з синіми та зеленими квітками запаска блищала, неначе жевріла (Н.-Лев., III, 1956, 16). 2. Виблискувати яскравим світлом, давати яскраве світло. Сонце пекло і жевріло посеред безхмарного неба (Фр., III, 1950, 128); Зорі, мов іскорки, жевріють серед тієї темряви (Мирний, III, 1954, 113); Сходив повний місяць над обрієм, жевріючи в густому куреві диму над Станичним (Ле, Мої листи, 1945, 33); // перен. Яскраво блищати, перев. виражаючи сильні почуття, переживання (про очі); світитися. Темно вже — Лиця не бачу, тільки очі чорні, Мов вуглі два, там жевріють (Фр., IX, 1952, 209); Христя глянула на Оришку: низенька.., ніс униз похнюпився, одні очі жевріли спідлоба в глибоких ямах (Мирний, III, 1954, 300); // перен. Покриватись рум’янцем; червоніти. Любов Прохорівна ніби теж щиро сміялася, жевріючи від вина (Ле, Міжгір’я, 1953, 194). 3. перен. Яскраво відбивати світло сонця або інших тіл. Часом спахне [пожежа] під самим селом, аж хати рожевіють і жевріють вікна (Коцюб., II, 1955, 67); Сідало сонце, і небо на заході жевріло (Гончар, III, 1959, 146); // Виділятися своїм яскравим червоним, жовтогарячим і т. ін. кольором; жаріти. Шипшина вже одцвіла, і на ній жевріли тугі ягоди (Кучер, Чорноморці, 1956, 198); Між стеблами [трав] жовтими й червоними вогниками жевріли тюльпани, колихались голубі гіацинти (Скл., Святослав, 1959, 337). 4. перен. Існувати приховано, затаєно; тліти. Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще, що жевріли в його серці(Коцюб., І, 1955, 104); Я відчув, що любов, яка довго жевріла в моєму серці, набрала снаги й розквітла, розкущилась веселим, високим полум’ ям (Ю. Янов., II, 1954, 80). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 518.

жевріти—glow...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
жевріти—ю ш недок.i Догоряти без полумя тлти. Слабо горти свтитися невеликим полумям блимати. Виблискувати яскравим свтлом давати яскраве свтло. перен. Яскраво блищати перев. ви...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
жевріти—жеврти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
жевріти—Жеврти рю рш р...Правописний словник Голоскевича
жевріти—див.em горти...Словник синонімів Вусика
жевріти—ЖЕВРТИСЯ тлти жарти Р. блимати сонце палати горти о ч блищати свтитися щоки червонти шарти шартися П. животти....Словник синонімів Караванського
жевріти—БЛИЩАТИstrong чим без додатка про оч погляд свтитися внутршнм свтлом пд впливом сильного почуття БЛИСТТИstrong рдко ГОРТИstrong пдсил. ПАЛАТИstrong пдсил. ПАЛАХКОТТИstr...Словник синонімів української мови
жевріти—ю ш недок. Догоряти без полумя тлти. Слабо горти свтитися невеликим полумям блимати. Виблискувати яскравим свтлом давати яскраве свтло. перен. Яскраво блищати перев. ...Толковый словарь украинского языка
жевріти—техн. физ. тлеть гореть без пламени...Украинско-русский политехнический словарь
жевріти—тлтиem to smoulder свтитисяem to glow червонтиem to redden...Українсько-англійський словник
жевріти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
жевріти—Glitre...Українсько-датський словник
жевріти—em...Українсько-китайський словник
жевріти—tylko osoba tli si arzy si...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
жевріти—тлеть тлеться теплиться перен. краснеть рдеть рдеться...Українсько-російський словник
жевріти—Glittra...Українсько-шведський словник