Словник української мови в 11 томах

ДЕРИ́ЛЮД

ДЕРИ́ЛЮД, а, ч., рідко. Те саме, що зди́рник. [Мелешко:] Та з вас хоча роботу Вигнічує проклятий дерилюд! А з ковалів залізо вимагає (Коч., І, 1956, 447); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (Стельмах, Хліб.., 1959, 176). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 252.

  1. дерилюд—а ч.i рдкоi.Те саме що здирник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. дерилюд—дерилюд менник чоловчого роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
  3. дерилюд—див.em жорстокий скупий...Словник синонімів Вусика
  4. дерилюд—ЗДИРНИКstrong розм. той хто вимага або домагаться чогонебудь шляхом примусу погроз насильства хто оббира обдира когонебудь ДРАПЖНИКstrong ДРЯПЖНИКstrong розм. ДРАПКАstron...Словник синонімів української мови
  5. дерилюд—а ч. рдкоem. Те саме що здирник....Толковый словарь украинского языка