ДЕРИЛЮД

ЗДИ́РНИКрозм. (той, хто вимагає або домагається чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства, хто оббирає, обдирає кого-небудь),ДРАПІ́ЖНИК(ДРЯПІ́ЖНИК)розм.,ДРАПІ́КА(ДРЯПІ́КА)розм.,ДРАПІ́ЖКА(ДРЯПІ́ЖКА)розм.,ДЕРІ́Йрозм.,ДЕРУ́Нрозм.,ЗДИ́РЦЯдіал.,ДЕРИ́ЛЮДрідко. На одному з них (полюсів) — невелика купка багатіїв і здирників, на другому — жахливі злидні, бідність (І. Цюпа); Харитоненко вдається на всякі хитрощі, щоб окрутить заробітчан. Здирщик на всю округу! (К. Гордієнко); Сельський був знаний як наклепник, фіскал і драпіжник (П. Панч); (Кукса:) От, чортів дряпіжник! (Виймає з кишені гроші). Нате вам! (М. Кропивницький); З батька рідного візьме (писар) — такий дерій (С. Васильченко); — Не один Джафар-баша був такий здирця, — урвала дівчина (З. Тулуб); — Дай цьому дерилюду синеньку, бо він такий, що здере з живого й мертвого (М. Стельмах). — Пор.експлуата́тор.

дерилюд—а ч.i рдкоi.Те саме що здирник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
дерилюд—дерилюд менник чоловчого роду стота рдко...Орфографічний словник української мови
дерилюд—див.em жорстокий скупий...Словник синонімів Вусика
дери́люд—ДЕРИЛЮД а ч. рдко. Те саме що здирник. [Мелешко] Та з вас хоча роботу Вигнчу проклятий дерилюд! А з ковалв залзо вимага Коч. Дай цьому дерилюду синеньку бо вн такий щ...Словник української мови в 11 томах
дерилюд—а ч. рдкоem. Те саме що здирник....Толковый словарь украинского языка