Словник української мови в 11 томах

ГРИ́ЗТИ

ГРИ́ЗТИ, зу́, зе́ш; мин. ч. гриз, ла, ло; недок., перех. 1. Міцно здавлюючи зубами, роздрібнювати що-небудь тверде. В печері сиділа стара зайчиха і гризла головку капусти (Н-Лев., III, 1956, 292); Вона гризе чорний сухар (Кучер, Чорноморці, 1956, 391); Лосик спокійно напився води, обдивився навколо і почав гризти молоді галузки горобини (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 51); * Образно. Десять років недарма Гризли ви граніт науки… (Воскр., Подивись.., 1962, 52); // Кусати, здавлювати зубами. Устя лежала і гризла якесь стебло (Коцюб., II, 1955, 215); Кінь став дибки, хропучи і гризучи вуздечку (Тулуб, Людолови, І, 1957, 20); Сидів [Левко] у себе в кабінеті, гриз кулаки (Цюпа, Назустріч.., 1958, 205). 2. розм. Сильно жалити, кусати. — Треба ж було тоді впертися? Завіз би зерно — і не гризли б казенні блощиці (Стельмах, Кров людська… І, 1957, 173). 3. перен., розм. Постійно надокучати причіпками, докорами, лайкою. — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Л. Укр., III, 1952, 471); 3 невісткою не вжилася [Параска], тепер чоловіка гризе (Горд., II, 1959, 264). ◊ Го́лову гри́зти див. голова́. 4. перен. Мучити, непокоїти, хвилювати (про думки, почуття і т. ін.). Нудьга за своїми хлопцями.., за вільною працею гризла мене щодня (Вас., IV, 1960, 34); Гризла її совість, що вона зробила прикрість панні, яка знає її сина (Вільде, Сестри.., 1958, 344); Дмитра гризла, не давала заснути досада, злість через невдачу (Коз., Гарячі руки, 1960, 52). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 166.

  1. гризти—зу зеш мин. ч.i гриз ла ло недок.i перех.i Мцно здавлюючи зубами роздрбнювати щонебудь тверде. Кусати здавлювати зубами. розм. Сильно жалити кусати. перен. розм. Постй...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. гризти—гризти гризти дупу дупа пти псок гризти псок...Лексикон львівський
  3. гризти—гризти гризти дупу дупа пти псок гризти псок...Лексикон львівський
  4. гризти—гризти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
  5. гризти—Гризти гризу зеш зуть...Правописний словник Голоскевича
  6. гризти—Гризе мов ржа залзо.Бда мучить людину пдточу здоровя.Гризуться як собаки за кстку.Сильно сваряться....Приповідки або українсько-народня філософія
  7. гризти—див.em доркати сти лаяти...Словник синонімів Вусика
  8. гризти—лкт кусати горхи лузати шашль точити голову золити словами докучати дошкуляти допкати сил. сти живцем думи мучити непокоти хвилювати....Словник синонімів Караванського
  9. гризти—лкт кусати горхи лузати шашль точити голову золити словами докучати дошкуляти допкати сил. сти живцем думи мучити непокоти хвилювати....Словник синонімів Караванського
  10. гризти—роздрбнювати зубами розгризати про гризунв точити дуже тверде глодати перен. про наполегливе навчання зубрити....Словник синонімів Полюги
  11. гризти—роздрбнювати зубами розгризати про гризунв точити дуже тверде глодати перен. про наполегливе навчання зубрити....Словник синонімів Полюги
  12. гризти—ГРИЗТИstrong зубами роздрбнювати щось тверде РОЗГРИЗАТИstrong розкушуючи ОБГРИЗАТИstrong з кнцв з усх бокв ТОЧИТИstrong ТРУБИТИstrong про гризунв ТЛИТИstrong про комах. ...Словник синонімів української мови
  13. гризти—зу зеш мин. ч. гриз ла ло недок. перех. Мцно здавлюючи зубами роздрбнювати щонебудь тверде. Кусати здавлювати зубами. розм. Сильно жалити кусати. перен. розм. Постйно...Толковый словарь украинского языка
  14. гризти—to gnaw to nibbleгризти кстку про звраem to gnaw a bone про людинуem to pick a boneгризти нгт to bite ones nailsгризти сухар to eat to nibble rusks перен.em надокучати...Українсько-англійський словник
  15. гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник II
  16. гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник II
  17. гризти—Лузаць...Українсько-білоруський словник II
  18. гризти—Лузаць...Українсько-білоруський словник II
  19. гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник
  20. гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник
  21. гризти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  22. гризти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  23. гризти—Gnave...Українсько-датський словник
  24. гризти—Gnave...Українсько-датський словник
  25. гризти—em em...Українсько-китайський словник
  26. гризти—em em...Українсько-китайський словник
  27. гризти—Gnage...Українсько-норвезький словник
  28. гризти—Gnage...Українсько-норвезький словник
  29. гризти—[hryzty]...Українсько-польський словник
  30. гризти—грызть глодать чтон. тврдое перен. грызть мучить терзать упрекать перен. разг. грызть пилить...Українсько-російський словник
  31. гризти—Gnaga...Українсько-шведський словник
  32. гризти—Gnaga...Українсько-шведський словник
  33. гризти—гризти прогризти голову перев. кому чию рдко ким чим несхв. . Набридати комусь якимись розмовами вимагати щонебудь т. н. Почала баба ддов гризти голову Твоя дитина лед...Фразеологічний словник української мови
  34. гризти—гризти прогризти голову перев. кому чию рдко ким чим несхв. . Набридати комусь якимись розмовами вимагати щонебудь т. н. Почала баба ддов гризти голову Твоя дитина лед...Фразеологічний словник української мови