ГРИЗТИ

ГРИ́ЗТИ(зубами роздрібнювати щось тверде),РОЗГРИЗА́ТИ(розкушуючи);ОБГРИЗА́ТИ(з кінців, з усіх боків);ТОЧИ́ТИ,ТРУБИ́ТИ(про гризунів);ТЛИ́ТИ(про комах). — Док.:погри́зти,розгри́зти,обгри́зти,наточи́ти. Марусякові ніби захотілося їсти. Витяг кавалок засушеного хліба і гриз (Г. Хоткевич); Під лавою шкряботить, розгризаючи погублені кимось насінини, миша (Ю. Мушкетик); Ярина мовчала та обгризала зелену луску з горіха (Леся Українка); На зиму часто в клуні перелазить (лісова миша) та зерно точить (О. Копиленко); Миші зерно трублять та шкоду роблять (В. Стефаник); Минуло все, та не пропало, Остались шашелі: гризуть, Ж(е)руть і тлять старого (дуба) (Т. Шевченко). — Пор. 1.ї́сти.

КУСА́ТИ(ранити зубами, жалом, хоботком тощо);ГРИ́ЗТИ(сильно хапати зубами; сильно жалити);ПРОКУ́ШУВАТИ(зубами наскрізь);ЗАКУ́ШУВАТИ(здавлювати, захоплюючи зубами);ЖАЛИ́ТИ,ТЯ́ТИ(ТНУ́ТИ),ШПИГА́ТИ,ЖИГА́ТИрозм. (ранити жалом або хоботком);Ї́СТИ(про комах — протягом тривалого часу). — Док.:укуси́ти,кусну́ти,кусону́типідсил.покуса́ти,гризну́ти,гризону́типідсил.прокуси́ти,закуси́ти,ужали́ти(вжали́ти),пожали́ти,утя́ти(втя́ти),утну́ти(втну́ти),шпигну́ти,шпигону́типідсил.уджиґну́ти(вджиґну́ти),стрікну́тидіал. Скажена собака і хазяїна кусає (прислів'я); Віконниці, бачите, позакривані: ні сонце у вічі не лізе, ні мухи не кусають (О. Стороженко); І качалися, і гризли один одного зубами (Г. Хоткевич); Він підніс до очей посинілий, роздутий палець, — з нього капає кров. Це той собачий хлопчина прокусив його своїми гострими зубами (І. Микитенко); Їй хотілося запхати пальці до рота, закусити їх до крові й кричати (Ю. Смолич); Коли чоловіка жалять оси, він тікає до води (Ю. Яновський); Раптом щось його шпигає в потилицю боляче... Він мовчки бацає рукою "овода кінського" (П. Козланюк); Його нещадно жиґали комарі (А. Шиян); Коли чую, а воно мене неначе що стрікнуло... А ж то гадюка (Словник Б. Грінченка); — Нужа мене напала, їсть (М. Коцюбинський).

ЛА́ЯТИ(різкими словами висловлювати осуд, докори),СВАРИ́ТИ,ЛА́ЯТИСЯ,СВАРИ́ТИСЯ,КАРТА́ТИ,ГА́НИТИ,ГРОМИ́ТИ,РОЗНО́СИТИпідсил.,КЛЯ́СТИ́розм.,ВІДЧИ́ТУВАТИрозм.,ЧИ́СТИТИрозм.,ГРІ́ТИрозм.,ШПЕ́ТИТИрозм.,ГРИ́ЗТИрозм.,НАБИРА́ТИрозм.,ПЕКТИ́розм.,ЧЕСА́ТИрозм.,ПЕРЧИ́ТИрозм.,ПЕРЦЮВА́ТИрозм.,РОЗДРАКО́НЮВАТИрозм.,КРИ́ТИфам. рідко,КОБЕНИ́ТИфам. рідко,КОСТИ́ТИфам. рідко,ЧЕСТИ́ТИзаст.,ЛОТО́ЧИТИдіал.,ПСЯКУВА́ТИдіал.,ПСЯ́ЧИТИдіал.,БЕ́ШТАТИдіал.,БА́НИТИдіал.,БАНІТУВА́ТИдіал.;ГРИ́МАТИ(голосно);КОРЕНИ́ТИ,КРОПИ́ТИжарт. (дошкульно). — Док.:ви́лаяти,пола́яти,нала́яти,обла́ятирідкови́сварити,посвари́ти,насвари́тирозм.ви́лаятися,нала́ятися,насвари́тисярозм.зга́нити,ви́ганити,рознести́,відчита́ти,пошпе́тити,ви́шпетити,набра́ти,роздрако́нити,ви́бештуватидіал.ви́банітувати,нагри́мати. Старий.. почав бурчати і лаяти сина за неповороткість (З. Тулуб); Безконечне гасання по відділках, де вона когось сваритиме, когось миритиме — таке її життя (О. Гончар); Як не сварилася, не лаялась, не билася Оришка, а не зробила з дочки працьовитої кріпачки (Панас Мирний); Заболотний гостро картав себе за короткозорість (С. Журахович); Він ганив і зло висміював своїх товаришів-художників (В. Козаченко); Товариш Мрачний цілими днями громив "апаратчиків" і запевняв Івана Івановича, що "це їм так не пройде" (М. Хвильовий); Докія.. рознесла дощенту бригадира і агронома, Зарубу і все правління за те, що й досі не скомплектували укрупнених ланок та не одміряли їм землі (В. Кучер); Вони кричать: за нами право, вони кленуть: ти (Цезар) бунтівник (переклад М. Зерова); Бабуся стояла на порозі, підперезана хусткою, і, розмахуючи віником, відчитувала дітей (Є. Кравченко); Жінка його чистила на всі заставки, а він мовчав (П. Колесник); Степка.. чула крикливі Настині слова, чула, що та когось шпетить, висварює (Ю. Бедзик); — Спершу то таки чоловік трохи шанував, а потім то ще гірше бити почав та ще й докоряє, гризе по цілих днях (Леся Українка); — Чи ти забув, як тебе на буряках при всьому мирі набирали та кляли (І. Кучер); Баронеса.. привселюдно пекла мене за якийсь нікчемний спирт (Леся Українка); Стара Пястова чесала Марильку за її забудькуватість (Ірина Вільде); — Он як він її перчить. Молодець! (А. Шиян); Вербовий виступив. Щось похвалив, щось полаяв .. а найдужче "роздраконив" інтимну лірику за вплив акмеїстів (І. Муратов); — Правильно Крили в районі, що в мене бувають непоєні коні! .. (С. Олійник); Венера лайки не стерпіла, Юнону стала кобенить (І. Котляревський); — Уже як тільки не костила, чого тільки не накликала на його голову! (А. Головко); — То се ти його так честиш? За віщо так? (Панас Мирний); Відколи найстарша його донька Анничка вкалічіла, відтоді Параска дуже лоточить його (М. Черемшина); Всяка шельма псякує (Словник Б. Грінченка); О. Антоній.. став Гриця, як то кажуть, псячити. — Ти сякий-такий, маєш мені присягнути від горівки, розумієш? (Лесь Мартович); Не вважає архирей, Що сам не без того, А бештає за гріхи Вдівця молодого (С. Руданський); Вибештував, буде з його (М. Номис); Без угаву банив чоловік свою жінку (Я. Баш); Механізатори.. сваряться з виконробом, банітують механіка (О. Гончар); — І де ти, Ганко, волочишся стілький час? — гримала пані Кирницька (І. Франко); Хоч як було старий Макуха його лає і коренить, то він усе мовчить та знай-таки робить своє діло (Г. Квітка-Основ'яненко); — Це ти тут свекор над усіма, — почала вона кропити Макара (С. Васильченко). — Пор.докоря́ти.

МУ́ЧИТИкого (завдавати мук, фізичних або моральних страждань; бути причиною, джерелом страждань),БОЛІ́ТИкому, кого;КАТУВА́ТИ,ЗАКАТО́ВУВАТИ,МОРДУВА́ТИ,ЗАМОРДО́ВУВАТИ,НІ́ВЕЧИТИ,РОЗПИНА́ТИ(завдавати комусь тяжких фізичних або моральних страждань);КАРА́ТИ(завдавати мук, тортур);ТЕРЗА́ТИ,РОЗТЕ́РЗУВАТИ,РОЗША́РПУВАТИ,РОЗДИРА́ТИ,КРА́ЯТИ,РОЗКРА́ЮВАТИ,РІ́ЗАТИ,СУШИ́ТИ,КРУШИ́ТИ,ГАЙНУВА́ТИдіал. (завдавати сильних моральних страждань);ДОКУЧА́ТИ,ГРИ́ЗТИрозм.,ЗГРИЗА́ТИрозм.,Ї́СТИрозм.,ЖЕ́РТИрозм.,ПОЇДА́ТИрозм.,ПРОЇДА́ТИрозм.,МАРУ́ДИТИрозм. (завдавати смутку, не давати спокою — про думки, почуття тощо);ПЕКТИ́,ПАЛИ́ТИ,СПА́ЛЮВАТИ(дуже хвилювати — про певні відчуття, переживання);МОРИ́ТИ,ЗМО́РЮВАТИ(доводити до виснаження, знемоги);МУ́ЛЯТИ(МУ́ЛИТИ)розм. (не давати спокою);ТИРА́НИТИ,ТИРАНІЗУВА́ТИ(зумисне завдавати моральних мук комусь). — Док.:заму́чити,зму́чити,закатува́ти,замордува́ти,поні́вечити,розіпну́ти,покара́ти,розтерза́ти,розша́рпати,розде́рти(розідра́ти),розкра́яти,ізсуши́ти,доку́чити,згри́зти,з'ї́сти,спекти́,спали́ти,змори́ти. Хлопчика мучили, та він не сказав ні слова (О. Донченко); Болить і йому кривда, що її чинить над посполитими шляхта (П. Панч); Катувала (мати), мордувала, Та не помагало: Як маківка на городі, Ганна розцвітала (Т. Шевченко); — Синочку мій, голубчику мій! Дивися, що з мене зробив твій батько. Бив мене, нівечив мене, за коси волочив, за горло давив (Панас Мирний); (Єпископ:) І се за те нас мучать, розпинають, що ми не хочем ідолам служити (Леся Українка); Дід знав, де в князя боляче, і карав князя словами гірше, ніж князь дошкуляв козакам муками (І. Нечуй-Левицький); — Ми з Герном написали листа в Орськ майору Мєшкову, просили допомогти Шевченкові, а той товстошкірий бовдур, той бурбон нічого не второпав і почав його терзати муштрою. Зовсім замучив бідолаху (З. Тулуб); — Нехай мене засміють, розіпнуть, розтерзають — я ніколи не перестану тебе любити (Г. Квітка-Основ'яненко); — Скрізь, де я не піду, де не поїду, скрізь бачу вбогих людей, бідаків роботящих. От що мою душу розриває! От що моє серце розшарпує! (Марко Вовчок); Скільки турбот роздирає людину, що пристрастям лютим Вся віддалася?! (М. Зеров); Суперечні думки різали Денисову душу (Д. Бедзик); — Не суши мене..; скажи мені щиру правду, чи слати до тебе старостів, чи ні? (І. Нечуй-Левицький); Не діло мене крушило, а туга насердна... (Ганна Барвінок); І не було того дня, щоб не лаяли, не гайнували Солохи (Панас Мирний); Живеться мені тут дуже добре, тільки трохи сумління докучає, бо нічого не роблю (М. Коцюбинський); Гризе мене одна думка: треба оддавати Ганнусю, як тільки люде знайдуться (Ганна Барвінок); Всім душу згризала аматорська слава, Про п'єси розмови велись без кінця (Л. Первомайський); Журба Юрка їла годинами (П. Козланюк); Але яка гризота поїдає її? Може, когось любить, а він не квапиться до неї? (М. Стельмах); Якась.. туга проїдала йому душу в сю хвилину (Г. Хоткевич); Видно, що його то ганяло: або ж горілка марудила, або розмова про давнє не давала спокою (Панас Мирний); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.., вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів (Б. Грінченко); — Заперли мене не в хату, а в саж.. Згагою морять (Панас Мирний); Сни страшні всю ніч його томили (І. Франко); От ніби й не трапилося нічого особливого, а щось муляє і муляє, і не можна зрозуміти, що ж це таке (В. Собко); Заговорили (опришки) про Дідушка, як він дійшов багатства, як швидко навчився панувати, як тиранив жінку і знущався з наймитів (В. Гжицький).

гризти—зу зеш мин. ч.i гриз ла ло недок.i перех.i Мцно здавлюючи зубами роздрбнювати щонебудь тверде. Кусати здавлювати зубами. розм. Сильно жалити кусати. перен. розм. Постй...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
гризти—гризти гризти дупу дупа пти псок гризти псок...Лексикон львівський
гризти—гризти гризти дупу дупа пти псок гризти псок...Лексикон львівський
гризти—гризти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
гризти—Гризти гризу зеш зуть...Правописний словник Голоскевича
гризти—Гризе мов ржа залзо.Бда мучить людину пдточу здоровя.Гризуться як собаки за кстку.Сильно сваряться....Приповідки або українсько-народня філософія
гризти—див.em доркати сти лаяти...Словник синонімів Вусика
гризти—лкт кусати горхи лузати шашль точити голову золити словами докучати дошкуляти допкати сил. сти живцем думи мучити непокоти хвилювати....Словник синонімів Караванського
гризти—лкт кусати горхи лузати шашль точити голову золити словами докучати дошкуляти допкати сил. сти живцем думи мучити непокоти хвилювати....Словник синонімів Караванського
гризти—роздрбнювати зубами розгризати про гризунв точити дуже тверде глодати перен. про наполегливе навчання зубрити....Словник синонімів Полюги
гризти—роздрбнювати зубами розгризати про гризунв точити дуже тверде глодати перен. про наполегливе навчання зубрити....Словник синонімів Полюги
гри́зти—ГРИЗТИ зу зеш мин. ч. гриз ла ло недок. перех. . Мцно здавлюючи зубами роздрбнювати щонебудь тверде. В печер сидла стара зайчиха гризла головку капусти НЛев. III Вона ...Словник української мови в 11 томах
гризти—зу зеш мин. ч. гриз ла ло недок. перех. Мцно здавлюючи зубами роздрбнювати щонебудь тверде. Кусати здавлювати зубами. розм. Сильно жалити кусати. перен. розм. Постйно...Толковый словарь украинского языка
гризти—to gnaw to nibbleгризти кстку про звраem to gnaw a bone про людинуem to pick a boneгризти нгт to bite ones nailsгризти сухар to eat to nibble rusks перен.em надокучати...Українсько-англійський словник
гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник II
гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник II
гризти—Лузаць...Українсько-білоруський словник II
гризти—Лузаць...Українсько-білоруський словник II
гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник
гризти—лузаць...Українсько-білоруський словник
гризти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
гризти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
гризти—Gnave...Українсько-датський словник
гризти—Gnave...Українсько-датський словник
гризти—em em...Українсько-китайський словник
гризти—em em...Українсько-китайський словник
гризти—Gnage...Українсько-норвезький словник
гризти—Gnage...Українсько-норвезький словник
гризти—[hryzty]...Українсько-польський словник
гризти—грызть глодать чтон. тврдое перен. грызть мучить терзать упрекать перен. разг. грызть пилить...Українсько-російський словник
гризти—Gnaga...Українсько-шведський словник
гризти—Gnaga...Українсько-шведський словник
гризти—гризти прогризти голову перев. кому чию рдко ким чим несхв. . Набридати комусь якимись розмовами вимагати щонебудь т. н. Почала баба ддов гризти голову Твоя дитина лед...Фразеологічний словник української мови
гризти—гризти прогризти голову перев. кому чию рдко ким чим несхв. . Набридати комусь якимись розмовами вимагати щонебудь т. н. Почала баба ддов гризти голову Твоя дитина лед...Фразеологічний словник української мови