ГОРІ́ТИ

ГОРІ́ТИ, рю́, ри́ш, недок. 1. Піддаватися дії вогню, знищуватися вогнем, гинути у вогні. Здалося Кавунові, що горить його двір, палає його клуня (Н.-Лев., II, 1956, 212); Інтендант.. мовчки показував на Дунай, де горіли плавні (Кучер, Чорноморці, 1956, 38); * У порівн.Уся та уличка на сонці червоніє, неначе горить (Н.-Лев., III, 1956, 264). ◊ Гори́ть ді́ло (робо́та і т. ін.) в рука́х (під рука́ми) у кого — швидко і успішно робиться що-небудь. Прийнялись за діло… Одначе робота в руках не горіла, як спершу (Мирний, II, 1954, 176); — Оце так Гопкало, — аж горить у нього все під руками! Ну й робітник! (Ю. Янов., II, 1958, 508); Гори́ть земля́ під нога́ми у кого — нестерпні умови, скрутне становище у кого-небудь. — Ви закінчуєте свою роботу, захистите кандидатську, ..хіба у вас горить земля під ногами? (Рибак, Час.., 1960, 656); Поляки чули, що земля горить у них під ногами, і робили шалені скоки, що прискорювали катастрофу (Фр., III, 1950, 323); Народні дружинники борються за зміцнення правопорядку, і там, де вони діють активно, земля горить під ногами у злочинців (Рад. Укр., 5.1 1963, 4); Не гори́ть — нема причин поспішати. — Олександре, а ти чому покинув шлях [пост на шляху]?.. — Таке діло, Свириде Яковлевичу,.. — що не втерпів. — Горіло? — Не горіло, але не втерпів [піти на збори] (Стельмах, II, 1962, 14); — Мені не горить, можна й пізніше, — знизав плечима Гнат (Кучер, Трудна любов, 1960, 269); — Нам не горить. Встигнемо (Тют., Вир, 1960, 88). 2. Давати або випромінювати світло; світитися. Вони тепер всі сплять повалом, Уже огні їх не горять (Котл., І, 1952, 222); Далеко на Дніпрі горів сигнальний ліхтар (Ю. Янов., І, 1958, 96). 3. перен. Бути в жару, відчувати жар (перев. від хвороби). Голова горить.. і тіло болить (Вовчок, І, 1955, 353); Олечка горіла, лоб і руки були такими гарячими, що холодні компреси не допомагали (Хижняк, Тамара, 1955, 189). 4. перен. Червоніти від приливу крові; ставати гарячим. Щоки в неї горіли, в грудях тріпалося прикре почуття несповненого обов’язку… (Коцюб., І, 1955, 314); Я йшов додому і відчував, як у мене горіли вуха (Чаб., Катюша, 1960, 171). 5. звичайно чим, перен. Пройматися сильним почуттям, пристрасно захоплюватися якоюсь справою, віддаватися чому-небудь. Я горів бажанням пробитися на широкий шлях театральної творчості (Минуле укр. театру, 1953, 96); Над цією скринькою людина трудилася, певно, не один тиждень, і не просто майструвала, а горіла натхненням (Вол., Дні.., 1958, 9); // Виражати сильне почуття, захоплення чимось, напруження думки. Широке, розрум’янене обличчя Варивона горіло захватом і силою (Стельмах, На.. землі, 1949, 409). 6. Сяяти яскравим блиском або виділятися яскравими фарбами, кольорами. На клумбах горіли маки, а ранні левкої тільки що розпускались (Коцюб., II, 1955, 392); На грудях голови артілі Давида Васильовича Бойка горять дві золоті медалі (Цюпа, Україна.., 1960, 252); // Блищати (про очі, які виражають сильне почуття, захоплення чимось, напружену думку). Очі, сірі, сховані в пухкі водянисті мішечки, лукаво мінилися, горіли завзяттям (Збан., Єдина, 1959, 164). 7. Пересихати на стеблі. Майже заразом з ячменями просилися на збирання і пшениці, горіли гречки (Ле, В снопі.., 1960, 42); Уже третій тиждень віяв суховій, і молода ярина почала горіти під ним (Панч, В дорозі, 1959, 46). 8. Псуватися, нагріваючись від злежування при доступі кисню; пріти, гнити. Сіно горить у стіжку. 9. на кому, розм. Швидко зношуватися, рватися. — Позалатувала [ватянку] трохи.. Але чи надовго.. — Ну, просто горить усе на ньому! (Головко, II, 1957, 576); Взуття на хлопцях так і горить (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 158). 10. перен., розм. Зазнавати невдачі в якій-небудь справі. З другого ж спектаклю театр імені Лесі Українки почав горіти (Смолич, Театр.., 1940, 212); — Я ще трохи посиджу в читалці. Горю на молекулярній фізиці, як атом у реакторі (Собко, Матв. затока, 1962, 298); // Не виконуватися, не здійснюватися. [Валя:] Нам просто не щастить!.. У такі дні залишаємось без управляючого і без інженера… План горить… (Мокр., П’єси, 1959, 208); // фам. Бути виявленим, викритим у чому-небудь. Вони [вуркагани], звичайно, впіймалися знову.. — Ти партач. Удруге через тебе горю (Мик., II, 1957, 339). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 2. — С. 130.

горіти—burn...Analytical Chemistry (Ukr-Eng)
горіти—дсл. недокон. виду що робитиem неперех.Дприслвникова формаem горвши горячи. пiддiватися дi вогню. свiтитися. перен. бути в жару вiдчувати жар. перен. червонiти. чим пройм...Большой украинско-русский словарь
горіти—рю риш недок.i Пддаватися д вогню знищуватися вогнем гинути у вогн. Давати або випромнювати свтло свтитися. перен. Бути в жару вдчувати жар перев. вд хвороби. перен. Чер...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
горіти—горти коршма горить коршма...Лексикон львівський
горіти—горти коршма горить коршма...Лексикон львівський
горіти—горти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
горіти—горти гориuш гориеsupмоu гориеsupтеu нак.em гориu р...Орфоепічний словник української мови
горіти—горти гориuш гориеsupмоu гориеsupтеu нак.em гориu р...Орфоепічний словник української мови
горіти—гоуртие ру гориш гориемо гориете нак. гори рт....Орфоэпический словарь украинского языка
горіти—гоуртие ру гориш гориемо гориете нак. гори рт....Орфоэпический словарь украинского языка
горіти—Горти горю риш рять...Правописний словник Голоскевича
горіти—Вол згорти як ма зогнити.Докр. Горить вд припадку а гни з недбальства.Гори гори то на пироги.Пильнуй дло тоб користь з того буде.Де горить там дим де.Де твориться лихо т...Приповідки або українсько-народня філософія
горіти—Згорти бухтти ватрти вигорати вигоряти вдгоряти вогневти вогнти гоготати гоготти гуготти димти догорати догоряти дотлвати жарти жахтти жеврти жевртися загоратися загоряти...Словник синонімів Вусика
горіти—Згорти бухтти ватрти вигорати вигоряти вдгоряти вогневти вогнти гоготати гоготти гуготти димти догорати догоряти дотлвати жарти жахтти жеврти жевртися загоратися загоряти...Словник синонімів Вусика
горіти—згоряти сил. палати пломенти полумянти спалахуючи палахкотти палахкотати обр. бурхати майно ти з димом свтло свтитися ледве жеврти жарти жаром сяяти зорти оч блищати н...Словник синонімів Караванського
горіти—згоряти сил. палати пломенти полумянти спалахуючи палахкотти палахкотати обр. бурхати майно ти з димом свтло свтитися ледве жеврти жарти жаром сяяти зорти оч блищати н...Словник синонімів Караванського
горіти—дя вогнюсильно з яскравим полумям палати палахкотти поет пломенти здалека паленти без полумя жеврти ятритися з великою клькстю диму димти кнчаючись дотлвати при хвороб ма...Словник синонімів Полюги
горіти—дя вогнюсильно з яскравим полумям палати палахкотти поет пломенти здалека паленти без полумя жеврти ятритися з великою клькстю диму димти кнчаючись дотлвати при хвороб ма...Словник синонімів Полюги
горіти—БЛИЩАТИstrong чим без додатка про оч погляд свтитися внутршнм свтлом пд впливом сильного почуття БЛИСТТИstrong рдко ГОРТИstrong пдсил. ПАЛАТИstrong пдсил. ПАЛАХКОТТИstr...Словник синонімів української мови
горіти—БЛИЩАТИstrong чим без додатка про оч погляд свтитися внутршнм свтлом пд впливом сильного почуття БЛИСТТИstrong рдко ГОРТИstrong пдсил. ПАЛАТИstrong пдсил. ПАЛАХКОТТИstr...Словник синонімів української мови
горіти—ГОРТИ рю риш недок. Пддаватися д вогню знищуватися вогнем гинути у вогн.Без пдпалу дрова не горять прислвянтендант . мовчки показував на Дунай де горли плавн В. КучерЗат...Словник української мови у 20 томах
горіти—дсл палати to flame який не горить не ма властивост загорятися noninflammable uninflammable...Сучасний українсько-англійський юридичний словник ( І. Борисенко, В. В. Саєнко, Н. М. Конончук, Т. І. Конончук)
горіти—рю риш недок. Пддаватися д вогню знищуватися вогнем гинути у вогн. Давати або випромнювати свтло свтитися. перен. Бути в жару вдчувати жар перев. вд хвороби. перен. Ч...Толковый словарь украинского языка
горіти—астр. техн. физ. гореть...Украинско-русский политехнический словарь
горіти—знищуватися вогнемem to burn тж. перен.em to be on fireбудинок горить the house is on fireне горить! розм.em no hurry!робота горить в його руках he works at high speed...Українсько-англійський словник
горіти—Brnde...Українсько-датський словник
горіти—Brnde...Українсько-датський словник
горіти—Солома горить Лампочка горить em Обличчя горить em Оч горять em Горти бажанням вчитися Горти в руках Горить земля пд ногами...Українсько-китайський словник
горіти—Солома горить Лампочка горить em Обличчя горить em Оч горять em Горти бажанням вчитися Горти в руках Горить земля пд ногами...Українсько-китайський словник
горіти—Brenne...Українсько-норвезький словник
горіти—Brenne...Українсько-норвезький словник
горіти—[hority]wieci палати...Українсько-польський словник
горіти—рю риш pali si pon wieci...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
горіти—рю риш pali si pon wieci...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
горіти—гореть...Українсько-російський словник
горіти—Brinna...Українсько-шведський словник
горіти—Brinna...Українсько-шведський словник
горіти—аж горить кипить у руках пд руками у кого у чих пд чими перев. з сл. робота дло т. н. Виконуться здйснються т. н. швидко й успшно. Тепер усе горло в його руках. Йому ви...Фразеологічний словник української мови
горіти—аж горить кипить у руках пд руками у кого у чих пд чими перев. з сл. робота дло т. н. Виконуться здйснються т. н. швидко й успшно. Тепер усе горло в його руках. Йому ви...Фразеологічний словник української мови