ВИГУ́ПУВАТИ

ВИГУ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз гупати. В сінях Мар’ян довго вигупує чоботиськами, обтрушує сніг, потім іде за вчителем через єдиний клас до невеличкої кімнати (Стельмах, Хліб.., 1959, 187). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 381.

вигупувати—вигупувати дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
вигупувати—див.em танцювати...Словник синонімів Вусика
вигупувати—ВИГУПУВАТИ ую уш недок.Раз у раз гупати.В снях Марян довго вигупу чоботиськами обтрушу снг потм де за вчителем через диний клас до невеличко кмнати М. Стельмах [селянин з...Словник української мови у 20 томах