Словник української мови в 11 томах

ВЕСЕЛЕ́НЬКО

ВЕСЕЛЕ́НЬКО. Присл. до веселе́нький. Лукина слухала й тільки веселенько осміхалась (Н.-Лев., III, 1956, 339); Веселенько заблищали огоньки у розчинених вікнах (Мирний, III, 1954, 148); // у знач. присудк. сл., кому. Самій тобі веселенько, а вдвох із любим чоловіком іще веселіше буде (Вовчок, І, 1955, 22). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 339.

  1. веселенько—наречие...Большой русско-украинский словарь
  2. веселенько—прислвник...Большой украинско-русский словарь
  3. веселенько—корень ВЕСЕЛ суффикс ЕНЬК окончание О Основа слова ВЕСЕЛЕНЬКВычисленный способ образования слова Суффиксальный ВЕСЕЛ ЕНЬК О Слово Веселенько содержит следующие мо...Морфемный разбор слова по составу
  4. веселенько—веселенько нареч. Довольно весело....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
  5. веселенько—веселенько прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  6. веселенько—нареч. в знач. сказ.u искu см. _Приложение II...Словарь ударений русского языка
  7. веселенько—ВЕСЕЛЕНЬКО.Присл. до веселенький.Лукина слухала й тльки веселенько осмхалась . НечуйЛевицькийБрати веселенько розмовляють попихкують цигарками прямують до броду В. Близн...Словник української мови у 20 томах
  8. веселенько—ВЕСЕЛЕНЬКО наречие Довольно весело....Толковый словарь русского языка