Словник української мови у 20 томах

ВЕСЕЛЕНЬКО

ВЕСЕЛЕ́НЬКО.

Присл. довеселе́нький.

Лукина слухала й тільки веселенько осміхалась(І. Нечуй-Левицький);

Брати веселенько розмовляють, попихкують цигарками і прямують до броду(В. Близнець);

Ніколи ж не було лінійки вдень. Вишикувалися на плацу, вирівнялися, гудемо веселенько, наобідавшись(Григір Тютюнник);

//у знач. пред., кому.

Самій тобі веселенько, а вдвох із любим чоловіком іще веселіше буде(Марко Вовчок).

  1. веселенько—наречие...Большой русско-украинский словарь
  2. веселенько—прислвник...Большой украинско-русский словарь
  3. веселенько—корень ВЕСЕЛ суффикс ЕНЬК окончание О Основа слова ВЕСЕЛЕНЬКВычисленный способ образования слова Суффиксальный ВЕСЕЛ ЕНЬК О Слово Веселенько содержит следующие мо...Морфемный разбор слова по составу
  4. веселенько—веселенько нареч. Довольно весело....Новый толково-словообразовательный словарь русского языка
  5. веселенько—веселенько прислвник незмнювана словникова одиниця...Орфографічний словник української мови
  6. веселенько—нареч. в знач. сказ.u искu см. _Приложение II...Словарь ударений русского языка
  7. веселе́нько—ВЕСЕЛЕНЬКО. Присл. до веселенький. Лукина слухала й тльки веселенько осмхалась Н.Лев. III Веселенько заблищали огоньки у розчинених вкнах Мирний III у знач. присудк....Словник української мови в 11 томах
  8. веселенько—ВЕСЕЛЕНЬКО наречие Довольно весело....Толковый словарь русского языка