Словник української мови в 11 томах

БУРЧА́ТИ

БУРЧА́ТИ, чу́, чи́ш, недок., розм. 1. перех. і без додатка. Говорити невиразно, нерозбірливо. Гапка й собі бурчала щось під носом (Фр., VII, 1951, 27); // Докучливо висловлювати своє невдоволення чим-небудь, дорікати комусь. Молодицям вся неволенька, — У колисці дитина кричить, На припічку та горщик біжить, У запічку свекруха бурчить (Нар. лірика, 1956, 359); Та вже й убралась того дня панночка хороше! А стара супиться та все бурчить (Вовчок, І, 1955, 113); [Рябина:] Ніхто до мене слова не промовить.., навіть жінка не говорить, або бурчить, або лає (Фр., IX, 1952, 410); І довго ще бурчав старий, пораючись у себе на дворі (Тулуб, Людолови, І, 1957, 47); * Образно. Зима іти не хоче, На весну щось бурчить (Рильський, Урожай, 1950, 115). 2. неперех. Утворювати одноманітні, приглушені, схожі на булькання звуки; дзюрчати (про річку, струмок і т. ін.); // безос. Утворюватн переливчасті звуки низького тону (при переміщенні їжі в шлунку). У животі в матушки Раїси приємно бурчало від ситої м’ясної вечері (Донч., III, 1956, 23). Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 1. — С. 262.

  1. бурчати—дсл. недокон. виду що робитиemДприслвникова формаem бурчавши бурчачибрюзжатьДеепричастная формаem брюзжав брюзжа...Большой украинско-русский словарь
  2. бурчати—чу чиш недок.i розм.i перех. без додаткаi. Говорити невиразно нерозбрливо. Докучливо висловлювати сво невдоволення чимнебудь доркати комусь. неперех. Утворювати однома...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. бурчати—бурчати дслово недоконаного виду розм....Орфографічний словник української мови
  4. бурчати—бурчати чиuш чиеsupмоu чиеsupтеu нак.em чиu ч...Орфоепічний словник української мови
  5. бурчати—бурчатие чу чиш чиемо чиете нак. чи чт....Орфоэпический словарь украинского языка
  6. бурчати—див.em говорити...Словник синонімів Вусика
  7. бурчати—неприязно висловлювати сво незадоволення буркотти миркати мурчати бубонти....Словник синонімів Полюги
  8. бурчати—БУРМОТАТИstrong БУРМОТТИstrong говорити тихо невиразно нерозбрливо БУРКОТАТИstrong БУРКОТТИstrong розм. БУРЧАТИstrong розм. МИМРИТИstrong розм. ХАРАМАРКАТИstrong ХАМАРКА...Словник синонімів української мови
  9. бурчати—БУРЧАТИ чу чиш недок. розм. що без дод. Говорити невиразно нерозбрливо.Гапка й соб бурчала щось пд носом . Франко Докучливо висловлювати сво невдоволення чимнебудь дорка...Словник української мови у 20 томах
  10. бурчати—див. ворчати...Словник чужослів Павло Штепа
  11. бурчати—чу чиш недок. розм. перех. без додаткаem. Говорити невиразно нерозбрливо. Докучливо висловлювати сво невдоволення чимнебудь доркати комусь. неперех. Утворювати однома...Толковый словарь украинского языка
  12. бурчати—бурмотатиem to mumble доркатиem to grumble atem to snarlбурчати соб пд нс to mutter to growl у шлункуem to rumble to gurgle in the stomach...Українсько-англійський словник
  13. бурчати—бурчаць...Українсько-білоруський словник II
  14. бурчати—Бурчаць...Українсько-білоруський словник II
  15. бурчати—бурчаць...Українсько-білоруський словник
  16. бурчати—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
  17. бурчати—Murre mumle...Українсько-датський словник
  18. бурчати—em...Українсько-китайський словник
  19. бурчати—Murre mumle...Українсько-норвезький словник
  20. бурчати—чу чиш burcze mrucze gdera...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
  21. бурчати—бурчать урчать ворчать брюзжать...Українсько-російський словник
  22. бурчати—Mumla...Українсько-шведський словник