Словник української мови у 20 томах

ҐАБЛИЩЕ

ҐА́БЛИЩЕ,а,с., діал.

Держак ґаблів.

– Про золотаря не чувала, але візьми від мене чарівне ґаблище, воно саменьке все зло проганяє(з казки);

– Побачив я в конторці ґаблі з переламаним ґаблищем. За інших обставин зафуркотіли б ті ґаблі на смітник(із журн.).

  1. ґаблище—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  2. ґаблище—мен. сер. роду...Большой украинско-русский словарь
  3. ґаблище—а с.i Держак до аблв....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  4. ґаблище—а с.i Держак до аблв....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  5. ґаблище—аблище менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  6. ґаблище—аблище менник середнього роду...Орфографічний словник української мови
  7. ґаблище—а с. Держак до аблв....Толковый словарь украинского языка
  8. ґаблище—а с. Держак до аблв....Толковый словарь украинского языка