Словник української мови у 20 томах

ГАБІТУСНИЙ

ГА́БІТУСНИЙ,а, е,спец.

Прикм. дога́бітус.

Для узагальненої оцінки газостійкості рослин використовують показник габітусної стійкості, який об'єднує особливості загальної будови всієї рослини, окремих її органів, клітин і специфіки життєдіяльності загалом(з наук. літ.);

Кристали піриту, що мають різні габітусні форми, походять із різних палеосистем, часто характеризуються однаковим типом провідності(з навч. літ.);

У науковій праці наведено дані фенологічних спостережень, обліків габітусних параметрів та урожайності досліджуваних штамів(із журн.).