Словник української мови у 20 томах

ШТУРМУЮЧИЙ

ШТУРМУ́ЮЧИЙ,а, е.

Який штурмує що-небудь;

//у знач. ім.штурму́ючий,чого,ч.Той, хто штурмує що-небудь.

Черниш переносив вогонь через голови штурмуючих усе вглиб і вглиб, немов старанно вимощував, бракував своїм вогнем дорогу батальйонові вперед(О. Гончар);

Штурмуючі взяли укріплені замки у Стародубі, Глухові, Ніжині, Новгороді Сіверському, Сосниці(з наук.-попул. літ.).

  1. штурмуючий—вд дсловаem штурмуватиштурмующий...Большой украинско-русский словарь
  2. штурмуючий—а е. Дприкм. акт. теп. ч. до штурмувати. у знач. м.i штурмуючий чого ч. Той хто штурму щонебудь....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. штурмуючий—штурмуючий дприкметник вд штурмувати штурмуючий менник чоловчого роду стота учасник штурму...Орфографічний словник української мови
  4. штурму́ючий—ШТУРМУЮЧИЙ а е. . Дпр. акт. теп. ч. до штурмувати. . у знач. м. штурмуючий чого ч. Той хто штурму щонебудь. Черниш переносив вогонь через голови штурмуючих усе вглиб вгл...Словник української мови в 11 томах
  5. штурмуючий—а е. Дприкм. акт. теп. ч. до штурмувати. у знач. м. штурмуючий чого ч. Той хто штурму щонебудь....Толковый словарь украинского языка
  6. штурмуючий—[szturmujuczyj]szturmujcy вд штурмувати...Українсько-польський словник