Словник української мови у 20 томах

ЧУДІЙКА

ЧУДІ́ЙКА,и,дав. і місц.ці,ж., розм.

Жін. дочуді́й.

Коли він проходив повз Сахно, повз цю чудійку, що запросила лікарів до померлих людей, вона, ця чудійка, спинила його за руку(Ю. Смолич).

  1. чудійка—мен. жн. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. чудійка—и ж.i розм.i Жн. до чудй....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. чудійка—чудйка менник жночого роду стота розм....Орфографічний словник української мови
  4. чуді́йка—ЧУДЙКА и ж. розм. Жн. до чудй. Коли вн проходив повз Сахно повз цю чудйку що запросила лкарв до померлих людей вона ця чудйка спинила його за руку Смолич Прекр. катастр. ...Словник української мови в 11 томах
  5. чудійка—и ж. розм. Жн. до чудй....Толковый словарь украинского языка
  6. чудійка—см. чудачка...Українсько-російський словник