Словник української мови у 20 томах

УСМИРЕННЯ

УСМИ́РЕННЯ,я,с., рідко.

Дія за знач.усмиря́ти.

Дедалі актуальнішим ставало завдання усмирення “бунтівників”, “черні”, тобто соціальних низів, рух яких набирав загрозливого розмаху(з наук.-попул. літ.);

А потім, як чикилдихи обіжреться, засне і хропе на все пекло, як становий після усмирення бунтівників(з наук. літ.).