УБІР

УБІ́Р(ВБІР),убо́ру,ч.

1. Те, що одягають на себе; одяг взагалі або багатий, пишний одяг; убрання.

Скинув він[Грегор]кожух, а на йому убір гарний та дорогий: синій суконний жупан з ґудзиками, добрі чоботи, синя жилетка(І. Нечуй-Левицький);

Любила Параска уборами менжувати, коли б вона була багачка – на жодень[кожен]день мала б новий убір(Панас Мирний);

Від давнього часу звертав на себе його увагу старий чоловічок у старосвітськім міщанськім уборі, який носять ще декуди по малих, глухих місточках[містечках](І. Франко);

Які були в його гроші, що міг би на парубоцькі вбори витрачати абощо, – все віддавав за книги(Б. Грінченко);

* Образно.Весь ліс – в інеї, в крихкому, казково розкішному уборі(О. Гончар);

//Спеціальне спорядження.

Бойовий убір вдягають[друзі],– мчати коні їхні рвуться(М. Бажан);

//Збруя (перев. оздоблена чим-небудь).

Ледво[ледве]Іван вийшов на вулицю, побачив пишну кариту[карету],запряжену четвернею огнистих коней в богатих[багатих]уборах(І. Франко);

Каравани спускалися з гір, І дзвенів їх брязкучий убір(П. Грабовський);

//перен., поет.Те, що покриває собою що-небудь, зовнішній покрив чогось (про рослинність, листя, сніг і т. ін.).

Повіне тихий вітрець, потемніє й насупиться її[землі]зелений убір; затихне вітрець, убір заясніє, усміхається...(Панас Мирний);

В новім уборі скрізь кучерявіють Дерева ніжні(М. Зеров);

* У порівн.Ліс стояв, неначе молода під вінцем в дорогому білому уборі, якого не вигадає ні одна людська думка(І. Нечуй-Левицький).

2.Те, що служить як прикраса, оздоба.

Сонце грає на золотих уборах, на дорогих кунтушах(І. Нечуй-Левицький);

//Прикраса, перев. на голові.

Червоний убір на голові, що скинувсь на дівчачі квітки на кибалці, надавав їй вид сільської дівчини в квітках(І. Нечуй-Левицький);

Увіходить Йоганна, розкішно вбрана: .. на голові штучний убір з золотих обручів, шпильок, гребінців і сітки(Леся Українка).

(1) Головни́й убі́р –предмет одягу, який надівають на голову (капелюх, кашкет, шапка і т. ін.).

Перше що впадає в око, – це Романова шевелюра, на яку, здається, не налізе жодний головний убір(О. Підсуха).

убір—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
убір—вбр убору ч.i Те що одягають на себе одяг взагал чи багатий пишний одяг убрання. Спецальне спорядження. Збруя перев. оздоблена чимнебудь. перен. поет. Те що покрива соб...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
убір—убр убору...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
убір—убр менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
убір—одяг УБРАННЯ головний ШАПКА вона ПОЕТ. спорядження земл покрив...Словник синонімів Караванського
убір—ОДЯГstrong сукупнсть виробв з тканини хутра шкри якими покривають тло ОДЕЖАstrong УБРАННЯstrong ВБРАННЯstrong УБИРАННЯstrong ВБИРАННЯstrong УБРstrong ВБРstrong ТУАЛЕТstro...Словник синонімів української мови
убір—наголовний див. наголовиий...Словник чужослів Павло Штепа
убір—вбр убору ч. Те що одягають на себе одяг взагал чи багатий пишний одяг убрання. Спецальне спорядження. Збруя перев. оздоблена чимнебудь. перен. поет. Те що покрива со...Толковый словарь украинского языка
убір—Dress attire fineryголовний убр headgear headdress hat cap судд в Англem mortarboard...Українсько-англійський словник
убір—убранне...Українсько-білоруський словник II
убір—Убранне...Українсько-білоруський словник II
убір—убранне...Українсько-білоруський словник
убір—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
убір—em...Українсько-китайський словник
убір—убору m ubir парадний strj galowy головний nakrycie gowy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
убір—род. убору убор платье одежда преим. о роскошном наряд...Українсько-російський словник