УБІР

О́ДЯГ(сукупність виробів із тканини, хутра, шкіри, якими покривають тіло),ОДЕ́ЖА,УБРА́ННЯ(ВБРА́ННЯ),УБИРА́ННЯ(ВБИРА́ННЯ),УБІ́Р(ВБІР),ТУАЛЕ́Т,СТРІЙ,ОДЕ́ЖИНАрозм.,О́ДІЖрозм.,ОДЯГА́НКАрозм.,ВДЯГА́НКА(УДЯГА́НКА)розм.,ОДЯГА́ЛОрозм.,ОДІВА́ННЯрозм.,ОДІ́ННЯрозм.,МАНА́ТКИмн., розм.,МАНА́ТТЯрозм.,РЯДНИ́НАрозм.,ОБЛАЧЕ́ННЯуроч., ірон.,ПЛА́ТТЯзаст.,ПЛАХІ́ТТЯзаст.,ОДІ́Язаст.,ОДЯ́ГАдіал.,ОГО́РТКАдіал.,НО́ШАдіал.,РО́БАдіал.,ЛУДІ́ННЯдіал.,ФА́НТЯдіал.,ФАНТИ́НАдіал.;ВЕРЕ́ТА,ВЕРЕТЯ́НКА,ВЕРЕ́ТИЩЕзаст. (з грубої тканини);ГАРДЕРО́Б(про сукупність таких виробів для однієї людини);КОСТЮ́М(звичайно національний);НАРЯ́Д,ПРИБО́РИмн., діал. (гарний, святковий одяг);ША́ТИмн., заст., поет.,РИ́ЗАперев. мн., заст., поет. (багатий, розкішний одяг);ДРА́НТЯрозм.,ЛАХМІ́ТТЯрозм.,ШМА́ТТЯрозм., зневажл.,ГАНЧІ́РКАрозм., зневажл. (старий, подертий, а також — взагалі про одяг). Гетьман був у простому хатньому одязі — у світло-синьому каптані, оксамитових штанях і жовтих чоботях (П. Панч); Не одежа красить людину, а добрі діла (прислів'я); В убранні багрянім на троні, Від ізмарагдів блискучому, Феб засідав світлосяйний (М. Зеров); Ой піду я охотою в службу, Дадуть мені тісне убирання, Солдатське вічне горювання (пісня); Любила Параска уборами менжувати (Панас Мирний); Стежкою раз у раз проходили пани, а найбільш панії в туалетах легких поранніх, досить штучних (Леся Українка); Багато гостей, серед яких чимало в маскарадних строях (І. Кочерга); Одягнені в благеньку одежину, хлоп'ята теж прийшли зустрічати партизанів (А. Шиян); Згодом вона помітила серед багатьох обранців народу якихось жінок, зодягнених у національну одіж (І. Цюпа); Пішла до скрині, відкинула важку дубову ляду, дістала з-під якихось одяганок бобрикове пальто (М. Стельмах); Нічого нема, неодягнені ходять, одягала того у орди не було (Словник Б. Грінченка); Різнила Кучія хіба що повнота, її не могло приховати ніяке одіння (М. Олійник); Для одежі не було опрічної коморки, де можна було б поскладати й замкнути свої бурлацькі манатки (І. Нечуй-Левицький); — Прибери к бісу своє манаття! — крикнула Варка, шпурляючи ногою Гащин платок (Л. Яновська); Пішов Кармелюк до куми в гості, Покинув плаття в лісі на мості (П. Чубинський); Там, де зустрінеться їх (підданих) три, Най підбирають швидш плахіття; Без світла темної пори Ні кроку навіть за воріття! (П. Грабовський); Од панщини сильно тяжко було видряпаться, а коли вже одірвався од неї, тоді нічого не треба, харч своя, одяга своя (збірник "Народні оповідання"); Мати.. глянула на Тараса й каже: — Годі до школи ходити, як нема хліба в хаті й огортки на тілі (О. Ковалів); Твоя ноша кричить кождому, що ти мужик (Лесь Мартович); (Хима (убігла):) Ось ваша роба, дядю Лука (М. Куліш); Молодці і дівчатавідданиці виглядали як у свято, найкраще своє лудіння на себе повбирали (Я. Качура); В одну хвилю виросла перед Марусею ціла купа всякого жіночого фантя (Г. Хоткевич); Все веретище Остапове держалось тільки латками (Ганна Барвінок); Вибирати йому (Льові) не було з чого — гардероб у нього був дуже нечисленний (В. Підмогильний); Юнаки і дівчата в яскравих національних костюмах виконують гопак (з газети); Сьогодні зодяглася (мати) в той самий наряд, що був на ній і тоді, коли її дочка перший раз виходила заміж (Є. Гуцало); Буденна одіж наче смертний гріх Темніє серед ясних шат святкових (Леся Українка); Їхала (Катерина) селом... їхала на велике посміховище, а людям хотілося на коліна падати, мовби Мадонну на осляті побачили в ризах срібносніжних (Г. Хоткевич); Вдягнений він був у дрантя, а пов'язаний хусткою (П. Кочура); Дивимось: із запічка злазить хлопчик у лахмітті у якомусь (А. Тесленко); Подивіться хоча б на татар: і працюють як слід, і не пиячать, і з усього задоволені. А речі свої он як зберігають. Аж трусяться над кожною ганчіркою (З. Тулуб). — Пор. I. 1.наря́д.

ПРИКРА́СА(предмет, який прикрашає, оздоблює щось, зокрема доповнення до одягу),ОЗДО́БА,ОЗДО́БЛЕННЯ,УБІР(ВБІР),ПОКРА́САзаст. Смагляві скіф'янки в прикрасах співали біля вечірніх вогнищ своїх, забутих тепер пісень (О. Гончар); Тут (у хаті) нема прикрас. Нема навіть вишитого рушника (Р. Андріяшик); На голові в неї високо викладена коса та закріплена приколками з оздобами (С. Чорнобривець); Граніти і лабрадорити, здобуті на Житомирщині, ми бачимо на оздобленні прекрасних споруд і палаців (І. Цюпа); Виймає (командор) з-під плаща коштовний перловий убір для голови і склоняється перед Анною (Леся Українка); Гавань поглиблюють там, а тут підмурівки виводять Задля сидінь театральних і просто у камені дикім Повирубали колони — майбутньої сцени покрасу (переклад М. Зерова).

ПРИКРА́СА(те, що своєю присутністю, наявністю додає краси чомусь, прикрашає чиєсь життя, перебування десь),ОЗДО́БА,ОКРА́СА,КРАСА́,УБІ́Р(ВБІР),УБРА́ННЯ́(ВБРА́ННЯ́),ОПРА́ВА,ОБА́РВЛЕННЯрідше;ДЕКОРА́ЦІЯрозм.,ДЕКО́Ркнижн., спец. (група предметів, які прикрашають собою щось). Радісною червоною плямою де-не-де тут дикий мак — єдина прикраса цих гірських уступів (О. Донченко); Як сонце є окрасою і оздобою всього неба, так благородство є сяйвом і ореолом усякої іншої чесноти (переклад М. Лукаша); Йому хотілося доторкнутися до неї (ромашки) хоч пальцем. Але він утримався, щоб не збити з неї росички, не зняти дорогої краси, дарованої природою (Григорій Тютюнник); Я бачу знов вас, рідні гори! Внизу в лісах Донець блищить В своїм одвічному уборі (М. Чернявський); Кожен місяць, кожну пору на землі нове вбрання (Н. Забіла); Городами проходжу я до ставу, Що ліг в яру, як велетенське скло. З квіток і зілля має він оправу, І голубе пливе над ним тепло (М. Рильський); Письменник не протоколює мову, а очищає її від шлаку, відтворює образну народну систему, стрій, обарвлення тощо (К. Гордієнко); Сучасні будівничі покликані проектувати міста, які неодмінно уособлюватимуть.. суттєві елементи — живі барви декору (М. Рудь).

ША́ТИ(про траву, квіти, сніг — все, що, покриваючи собою, прикрашає природу),УБІ́Р(ВБІР),УБРА́ННЯ́(ВБРАННЯ),НАРЯ́Д. З кожним днем убираються в зелені шати все нові й нові вулиці, квартали, райони столиці (М. Чабанівський); А прийдеш ти (весна), убори пишні вдягнуть Садки, ліси, і гори, і долини (В. Самійленко); Слово, в бою огрубіле, У тому краю забрини, Де вишні в убранні білім Мене виглядають з війни (О. Гончар); Темний гай вже забув зимування сумне І красує в зеленім наряді (Леся Українка).

убір—мен. чол. роду...Большой украинско-русский словарь
убір—вбр убору ч.i Те що одягають на себе одяг взагал чи багатий пишний одяг убрання. Спецальне спорядження. Збруя перев. оздоблена чимнебудь. перен. поет. Те що покрива соб...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
убір—убр убору...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
убір—убр менник чоловчого роду...Орфографічний словник української мови
убір—одяг УБРАННЯ головний ШАПКА вона ПОЕТ. спорядження земл покрив...Словник синонімів Караванського
убір—УБРstrong ВБРstrong убору ч. Те що одягають на себе одяг взагал або багатий пишний одяг убрання.Скинув вн [Грегор] кожух а на йому убр гарний та дорогий синй суконний жуп...Словник української мови у 20 томах
убір—наголовний див. наголовиий...Словник чужослів Павло Штепа
убір—вбр убору ч. Те що одягають на себе одяг взагал чи багатий пишний одяг убрання. Спецальне спорядження. Збруя перев. оздоблена чимнебудь. перен. поет. Те що покрива со...Толковый словарь украинского языка
убір—Dress attire fineryголовний убр headgear headdress hat cap судд в Англem mortarboard...Українсько-англійський словник
убір—убранне...Українсько-білоруський словник II
убір—Убранне...Українсько-білоруський словник II
убір—убранне...Українсько-білоруський словник
убір—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
убір—em...Українсько-китайський словник
убір—убору m ubir парадний strj galowy головний nakrycie gowy...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
убір—род. убору убор платье одежда преим. о роскошном наряд...Українсько-російський словник