Словник української мови у 20 томах

СУПЕРЕЧНИК

СУПЕРЕ́ЧНИК,а,ч.

Той, хто сперечається, любить сперечатися; сперечальник.

Суперечників велике брало зло(М. Рильський, пер. з тв. А. Міцкевича);

Ні! Суперечники згадували ім'я сподвижника Пугачова уральського робітника Білобородова. 1905 рік!(Є. Драбкіна);

Обидвох суперечників здержували товариші(Б. Лепкий).

  1. суперечник—мен. чол. роду жив....Большой украинско-русский словарь
  2. суперечник—а ч.i Той хто сперечаться любить сперечатися сперечальник....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  3. суперечник—суперечник а...Дзвона чи дзвону? або -А (-Я) чи -У (-Ю) в родовому відмінку
  4. суперечник—суперечник менник чоловчого роду стота...Орфографічний словник української мови
  5. суперечник—Суперечник ка ники кв...Правописний словник Голоскевича
  6. супере́чник—СУПЕРЕЧНИК а ч. Той хто сперечаться любить сперечатися сперечальник. Суперечникв велике брало зло Мцк. П. Тадеуш перекл. Рильського . Словник укрансько мови в тт. АН У...Словник української мови в 11 томах
  7. суперечник—а ч. Той хто сперечаться любить сперечатися сперечальник....Толковый словарь украинского языка
  8. суперечник—Squabbler controversialist крикливийem wrangler фг.em master of fence...Українсько-англійський словник
  9. суперечник—спорщик одна из сторон в споре противник...Українсько-російський словник