СТРІЛЯТИ

СТРІЛЯ́ТИ,я́ю, я́єш,недок., розм., рідкоСТРІ́ЛИТИіСТРЕ́ЛИТИ,лю, лиш,док.

1. Робити постріли.

Панії стріляли навмання, не націлюючись, і не потрапляли в дичину(І. Нечуй-Левицький);

У славному-преславному Місті в Чигирині Задзвонили в усі дзвони, З гармати стріляли, Превелебную громаду Докупи скликали(Т. Шевченко);

Василь стрілив. Лиш хвоя посипалася з ялиці, а Іванові нічого не сталося(Ю. Федькович);

Він видер мерщій у джури .. важку рушницю-кременівку, приклався й стрілив у сокола(О. Ільченко);

І перший стрелив на Троянців, Гиллипенка на смерть убив; А сей був родом із Аркадців, То земляків на гнів підвів(І. Котляревський);

//розм.Здавлюючи між пучками що-небудь слизьке, з силою випускати його.

Уявляється йому, як вони з Марком ідуть з роботи і їдять кавуна, .. обом по бородах тече солодкий холодний сік, вони стріляють один в одного червоними зернятками і сміються(Григорій Тютюнник);

Матрос .. стріляв блискучим кавуновим насінням, наче дробом з рушниці(І. Микитенко);

//тільки недок.Уміти користуватися вогнепальною зброєю, добре влучати в ціль.

Єремія сам вчив своє нове військо, показував, як .. гарцювати на конях, вчив стріляти й потрапляти та влучати в ціль(І. Нечуй-Левицький);

Тадик вивчив повадки звірів, умів .. майстерно здирати шкуру, добре правив собаками, влучно стріляв(Григорій Тютюнник);

//Бути в дії, виконувати свої функції, діяти (про вогнепальну зброю).

Стріляли кулемети, прожектори сікли туман, спалахувало і захлиналось “ура” його товаришів, вони атакували берег(Ю. Яновський);

Здалеку, з-поза річки, стріляла гармати(О. Довженко);

Десь дудонів кулемет, стріляли міномети(Григорій Тютюнник).

2.тільки недок., кого.Убивати з вогнепальної зброї (тварин, птахів).

Жінка схопила його за руку: – Устрель сю пташку, Тимоше! – каже, а сама побіліла. – А нащо я маю безневинну щебетушечку стріляти?(Марко Вовчок);

– А що як сюди набіжать вовки та кабани? – крикнула сполохана панна Варвара. – То ми їх будемо стріляти, – промовила Гризельда(І. Нечуй-Левицький);

//Розстрілювати кого-небудь, позбавляти життя стрілянням.

– Ми оглянули увесь пароход, бачили масу гармат, .. аж прикро було дивитись, що стільки то всього того видумано і нагромаджено, щоб стріляти людей...(Леся Українка);

Знов офіцер подав команду, – і опустились дула вниз. “Стрілять тебе я тут не стану, ти ще згодишся нам, сміття!” – сказав сотенний(В. Сосюра);

[Хлопчик:]Я буду моряком, одягну безкозирку, кльош, тут маузер, і контру буду я стрілять...(О. Корнійчук).

3.перен.Видавати різкі уривчасті звуки, схожі на постріли.

Стала стріляти крига на річці, глухо затріщала, набухаючи прибутною водою(О. Гончар);

Важко стріляючи вихлопною трубою і пускаючи клубки білого диму, автобус прогуркотів по бруку(Д. Ткач);

//Створювати схожі на постріли різкі уривчасті звуки, ударяючи по чому-небудь, хлопаючи, хльоскаючи чимсь.

По куширах стріляли хижі щуки І їжаки качались по траві(І. Вирган).

4.чим і без дод.Розлітатися, розсипатися дрібними частинками або краплинками.

Б'є, рубає кригу й Вутанька. Гострі крижані скалки залізом стріляють в обличчя(О. Гончар);

На стіл Устина подала сковороду з шматками .. сала, що у всі боки стріляло гарячими бризками смальцю(С. Чорнобривець);

//Раптово вириватися назовні.

Коли квас, перебродивши, починав стріляти, його виносили на лід(П. Панч);

//Раптово викидати з себе що-небудь, при натисканні порскати чимсь.

Солодкою була горілка дукача, але від закуски – порепаних огірків-жовтяків, що стріляли перестиглим слизьким насінням – навіть Мар'ян морщився(М. Стельмах);

Бальзаміни стріляють насінням;

//Випромінювати, поширювати від себе світло, промені і т. ін. (про джерела світла).

На темно-синьому полі неба огненне коло сонця грає, прище світом, стріляє довгим промінням(Панас Мирний);

[Річард:]Тут сонце стрелило промінням гострим і вмить русалки всі покам'яніли, бо їм не вільно глянути на сонце(Леся Українка);

* Образно.На розі невелика хатина. Осяйне віконце стріляє в провулок жовтими віхтями світла(О. Донченко).

5.перен., розм.Говорити голосно й швидко.

Гнат прикриває двері, стріляє, немов з гармати: – Район наказав нам переселяти хутори(Григорій Тютюнник).

6.тільки недок., перен., розм.Спрямовувати розмову, дію і т. ін. до певної мети; гнути.

Чи бач, куди вони стріляють! Продай їм свої добра[своє добро]!(І. Франко);

– У нашому кооперативі ніколи не було вонючих оселедців .. Це, може, десь було. Де правління, може, з крамарем – родичі або покумалися. – По хаті ще дужчий сміх – знати, куди Гордій стріляє: в Губаренка Гнида й кумував оце восени(А. Головко).

7.що і без дод., розм.Просити певну річ, гроші і т. ін.

Глянеш – Гриць там чи Захарко За цигаркою стріля. А й не знає, що цигарка Зросту й віку Одбавля!(Д. Білоус);

В Данила, скільки знав його Митя, ніколи не було махорки, він завжди “стріляв” на цигарку(Ю. Мушкетик).

8.безос., розм.Про відчуття раптового фізичного болю, кольки.

В ногу стріляло й стріляло вогнем, світ запливав жовтизною, і тільки мокрі гарячі плечі товаришів були йому ще єдиним опертям у житті(О. Гончар).

9.розм.Розпускати пагони, листки (про рослини).

Ростуть хліба, бринять сади навколо, Стріляє колос, бруниться гілля(І. Вирган).

10.за ким, розм.Залицятися до кого-небудь, упадати біля когось.

– Я зовсім не для того пішов, щоб стріляти за дівчатами... Мені хочеться поговорити з тобою про дуже серйозну справу, – сказав Петро(Ф. Бурлака);

//на кого.Поглядати із цікавістю.

[Орися:]А знаєш, голубко, я помітила, що він щось стріля на Мар'яну(С. Васильченко).

(1) Стріля́ти / стре́лити (стрі́лити) із лу́ка (рога́ткиі т. ін.)–випускати стріли, камінчики тощо із лука, рогатки і т. ін.

◇ Ду́мка стре́льнула(рідкострі́лила) в голові́ (в го́лову, до голови́)див.ду́мка;

О́чі стріля́ютьдив.о́ко¹;

(2) Стріля́ти (би́ти) з гарма́т по горобця́х –затрачати непомірні, великі зусилля там, де вони зайві, недоцільні.

Вам, може, чудно, що я взяла такий поверховий тон, але ж говорити ґрунтовно на такі теми, се значило б стріляти з гармат по горобцях(Леся Українка);

Зчинилася справжня крутія, яка захопила семінарію, єпіскопа харківського і охтирського, відомство православної сповіді, урядників, .. Чи не забагато? Чи не стріляємо з гармат по горобцях? Власне, яких злочинів накоїв той вісімнадцятилітній семінарист?(М. Сиротюк);

(3) Стріля́ти слова́ми (відмо́вами):

а)влучно, дотепно відказувати чи закидати кому-небудь.

В'ються вони кругом панянок, .. ведуть веселу-жартівливу розмову, стріляють то сюди, то туди своїми гострими одмовами(Панас Мирний);

б)говорити поспіхом, скоромовкою.

– Пробачте, Артеме Петровичу, тисячу разів пробачте, що я так вдерся несподівано, – поспішливо стріляв словами гість(А. Хижняк);

(4) Стріля́ти (стри́гти) / стре́льнути (стригну́ти) очи́ма (о́ком,рідшепо́глядом)на кого, в кого, по кому і без дод.:

а)поглядати на кого-, що-небудь, виражаючи певні почуття, емоції.

Стріляючи очима поза вікна, на якусь мить вона затрималася легковажним поглядом на чорновусому козакові(О. Ільченко);

Антон стрельнув настороженим оком на Катерину(С. Чорнобривець);

Підперши кулаками боки, стригнула[Мар'я]очима по всіх: – А ви чого скалозубитесь?(Яків Баш);

б)(перев. недок.)кокетливо, грайливо позирати на кого-небудь, полонившись кимось.

Арістотель-мудрець по садочку гуля, – Бач, Аглая іде і очима стріля!(І. Франко);

Орися крутилася біля Сергія Золотаренка .. Так очима на нього і стриже(Григір Тютюнник);

– Ой, свекруха ж комусь попадеться, – одягаючись, сестра лукаво стрельнула оком в Данька(О. Гончар);

(5) Хоч в о́ко (в о́чі, у ві́чі) стрель –зовсім нічого не видно, дуже темно.

На землю злізла ніч. Хоч в око стрель тобі, так темно надворі(П. Гулак-Артемовський);

Іван, не кажучи й слова, подався до повітки. Тхнуло сухою прілістю й було вже тут темно, хоч в око стрель(Є. Гуцало);

Темний морок опустився на землю, й тут нічого не видно, хоч стрель у вічі(Панас Мирний);

(6) Хоч з гарма́ти (з гарма́т) стріля́й (гати́) –хтось нічого не чує (перев. про дуже міцний сон).

Спить, хоч з гармати стріляй(прислів'я);

Зварич пустив йому[Миколі]у вічі сніп світла з електричного ліхтарика. Той повернувся на інший бік. – Видно, що недавно з війни, – сіпав його Зварич. – Хоч з гармат стріляй(М. Івасюк);

– Хоч з гармат стріляй (М. Івасюк); От хропуть дядько з тіткою .. ! Ми встаємо й одягаємось. Тепер хоч з гармати гати – вони не почують...(В. Нестайко);

– Ото розіспалася, ледащо, – мовила з доброю усмішкою стара, помітивши, що її зусилля вже дали деякі наслідки, – буджу, буджу, а вона лежить крижем, хоч з гармати стріляй!(М. Старицький).

стріляти—яю яш недок.i розм.i рдкоi стрлити i стрелити лю лиш док.i неперех. Робити пострли. розм. Здавлюючи мж пучками щонебудь слизьке з силою випускати його. тлькиi недок. У...Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
стріляти—стрляти дслово недоконаного виду...Орфографічний словник української мови
стріляти—Стрляти ляю ляш ля на кого в когоem див.em стрелити стрельнути...Правописний словник Голоскевича
стріляти—Стрляв у воробця а попав у велике паця.Глум з поганого стрльця.У камнь стрляти тльки стрли теряти.Не треба витрачати сили на те що неможливо зробити....Приповідки або українсько-народня філософія
стріляти—Iстрлити вистрлити вдстрлюватися встрлювати вцляти застрелювати застрлювати застрлюватися перестрлюватися пдстрлювати пдстрляти пострлювати поцлювати поцляти пристрлювати...Словник синонімів Вусика
стріляти—жм. бахкати бабахкати пукати смалити з гармат бити палити гатити гримати тарахкати дичину вбивати людей розстрлювати ф. шмаляти очима стригти прясти бризками розсипатися ...Словник синонімів Караванського
стріляти—робити пострли бити смалити палити безперестанку строчити....Словник синонімів Полюги
стріляти—БАХНУТИstrong розм. без додатка вистрлити з вогнепально збро кого убити пострлом з вогнепально збро БАБАХНУТИstrong розм. БЕБЕХНУТИstrong розм. БУХНУТИstrong розм. ГАХН...Словник синонімів української мови
стріляти—яю яш недок. що жрм. Просити випрошувати позичати рзн дрбниц у когось. Хлопц пошастайте може знайдете сигарету Сказано ж нема сам стрлямо вдповв Сашко вдивляючись у ...Словник українського сленгу
стріля́ти—СТРЛЯТИ яю яш недок. розм. рдко СТРЛИТИ СТРЕЛИТИ лю лиш док. . неперех. Робити пострли. Пан стрляли навмання не нацлюючись не потрапляли в дичину Н.Лев. VII У славном...Словник української мови в 11 томах
стріляти—яю яш недок. розм. рдкоem стрлити em стрелити лю лиш док. неперех. Робити пострли. розм. Здавлюючи мж пучками щонебудь слизьке з силою випускати його. тлькиem недок. У...Толковый словарь украинского языка
стріляти—gun shoot in the leg shoot...Украинско-английский юридический словарь
стріляти—To shoot to fire atстрляти в горобцв з гармат перен.em to break a butterfly on the wheelстрляти в птаха на льоту to shoot a bird upon the wingстрляти з гвинтвки to fir...Українсько-англійський словник
стріляти—агонь пажар...Українсько-білоруський словник II
стріляти—Агонь...Українсько-білоруський словник II
стріляти—агоньпажар...Українсько-білоруський словник
стріляти—...Українсько-грузинський словник (Георгій Чавчанідзе)
стріляти—Skyde...Українсько-датський словник
стріляти—em Стрляти очма абоem оком em...Українсько-китайський словник
стріляти—Skyte...Українсько-норвезький словник
стріляти—[strilaty]забивати гол strzela gola спорт....Українсько-польський словник
стріляти—яю яш strzela...Українсько-польський словник (Мар'ян Юрковський, Василь Назарук)
стріляти—несов. стрляти сов. стрельнути стрелять стрельнуть стрляти очима...Українсько-російський словник
стріляти—Skjuta...Українсько-шведський словник
стріляти—оч стрляють чи у кого в що куди. Хтось перодично швидко погляда на кого щонебудь кудись. Що це у вас таке веселе пита нби знехочу а в самого оч так стрляють то в мене...Фразеологічний словник української мови