Словник української мови у 20 томах

СОБІЧИТИ

СОБІ́ЧИТИ,чу, чиш,недок., що, діал.

Привласнювати.

Бідна мати ускаржалась[скаржилась]йому на Тимоху, що все собічить: і то моє, і це не ваше(А. Свидницький).

  1. собічити—чу чиш недок.i перех. зах.i Привласнювати....Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
  2. собічити—собчити дслово недоконаного виду привласнювати дал....Орфографічний словник української мови
  3. собічити—д! ПРИВЛАСНЮВАТИ ПРИСВОЮВАТИ....Словник синонімів Караванського
  4. собічити—ПРИВЛАСНЮВАТИstrong робити свою власнстю видавати за сво ПРИСВОЮВАТИstrong СОБЧИТИstrong дал. ЗАГРБАТИstrong розм. ХАПАТИstrong розм. ЦУПИТИstrong розм. ЗАМОТУВАТИstrong ...Словник синонімів української мови
  5. собі́чити—СОБЧИТИ чу чиш недок. перех. дал. Привласнювати. Бдна мати ускаржалась [скаржилась] йому на Тимоху що все собчить то мо це не ваше Свидн. Люборацьк . Словник укрансько...Словник української мови в 11 томах
  6. собічити—чу чиш недок. перех. зах. Привласнювати....Толковый словарь украинского языка